FLANK — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
фланг «правий або лівий край розташування військового строю»
запозичення з російської мови;
р. фланг засвоєно у XVIII ст. через н. Flanke «тс.» або гол. flank «тс.» з фр. flanc «бік», яке походить від двн. франк. hlanсa «бік, стегно» (звідки також н. Gelenk «суглоб», пор. двн. hlanсa «бік», н. lenken «повертати, спрямовувати»);
р. бр. болг. м. фланг, п. flanka, ч. flank, слц. flanc «помпезність, парадність»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
флянк
хланк
хла́нок
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| фланг | білоруська |
| фланг | болгарська |
| flank «тс.» | голландська |
| hlanсa «бік, стегно» (звідки також н. Gelenk «суглоб», пор. двн. hlanсa «бік», н. lenken «повертати, спрямовувати») | давньоверхньонімецька |
| фланг | македонська |
| Flanke «тс.» | німецька |
| Gelenk | німецька |
| lenken | німецька |
| flanka | польська |
| фланг | російська |
| фланг | російська |
| flanc «помпезність, парадність» | словацька |
| hlanсa «бік, стегно» (звідки також н. Gelenk «суглоб», пор. двн. hlanсa «бік», н. lenken «повертати, спрямовувати») | франкська |
| flanc «бік» | французька |
| flank | чеська |
фланк «бічна частина оборонного укріплення»
запозичення з німецької мови;
н. Flanke «бік» походить від фр. flanc «тс.», спорідненого з двн. hlanсa «тс.»;
р. бр. болг. фланк, п. flanc, flanka, ч. flank «бік», flanka, схв. фланка;
Фонетичні та словотвірні варіанти
фланкува́ти
фланку́ючий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| фланк | білоруська |
| фланк | болгарська |
| hlanсa «тс.» | давньоверхньонімецька |
| Flanke «бік» | німецька |
| flanc | польська |
| flanka | польська |
| фланк | російська |
| фланка | сербохорватська |
| flanc «тс.» | французька |
| flank «бік» | чеська |
| flanka «бік» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України