FISKUS — ЕТИМОЛОГІЯ
фіск «державна скарбниця»
запозичення з латинської мови;
лат. fiscālis «казенний» пов’язане з fiscus «державна скарбниця; кошик; каса», спорідненим з гр. πίϑος «діжка, винна бочка»;
р. м. фиска́л, бр. фіска́л, п. fisk, fiskał «робітник фінвідділу», ч. fiskál «чиновник державної скарбниці; адвокат», слц. fiškál «адвокат», вл. fiskus «фіск», болг. фиск «державна скарбниця», схв. фѝскāл «службовець державної скарбниці», фѝшкāл «фіскал, адвокат»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
фіска́л
«у Росії з XVIII ст. -- урядовець, який таємно наглядав за виконанням урядових розпоряджень і за додержанням інтересів державної скарбниці»
фіска́лити
«робити доноси, наклепи»
фіска́льний
«стосовний інтересів державної скарбниці»
фіска́льство
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| фіска́л | білоруська |
| фиск «державна скарбниця» | болгарська |
| fiskus «фіск» | верхньолужицька |
| πίϑος «діжка, винна бочка» | грецька |
| fiscālis «казенний» | латинська |
| fiscus «державна скарбниця; кошик; каса» | латинська |
| фиска́л | македонська |
| fisk «робітник фінвідділу» | польська |
| fiskał «робітник фінвідділу» | польська |
| фиска́л | російська |
| фѝскāл «службовець державної скарбниці» | сербохорватська |
| фѝшкāл «фіскал, адвокат» | сербохорватська |
| fiškál «адвокат» | словацька |
| fiskál «чиновник державної скарбниці; адвокат» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України