FIRE — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. *руrь «тліючий попіл, жар»;

споріднене з гр. πυ̃ρ «вогонь», вірм. hur, умбр. pir, ірл. úr, дісл. fúrr, fírr, двн. fiur, fuir, нвн. Feuer, дангл. дфриз. fiur, англ. fire, снідерл. гол. vuur, тох. А роṛ, тох. В pwār, гот. fōn, прус. panno, хет. раḫḫur «тс.», дінд. pávate «очищає», punā́ti «тс.», pūtáḥ «чистий», лат. рūrus «тс.», putāre «чистити»;

іє. *реu̯ōr «вогонь»;

р. [пы́ре́й] «присок, гарячий попіл; припічок, загнітка», п. perz «присок», [pyrzyna], ч. pyř «тс.», слц. pyrina «перегорілі рештки, попіл», вл. pyrić «топити, опалювати, гріти», pyrić so «червоніти», нл. pyrina «іскра, гарячий попіл; трут», pyriś «запалювати, розпалювати», схв. пѝрjāн «тушковане м’ясо», пу̏рити «смажити», слн. peréti «тліти, гнити», pír «тління», pírav «тлінний», рérav «тс.»;

псл. četyre (чол. р.), četyri (жін., с. р.), [čьtyre (чол. р.)], [čьtyri (жін., с. р.)];

споріднене з лит. keturì (чол. р.), kẽturios (жін. р.), лтс. četri, ст. cettre «тс.», прус. kettwirts «четвертий», лат. quattuor «чотири», дірл. cethir, гот. fidwōr, двн. fior, свн. нвн. vier, дангл. fēower, дфриз. fiūwer, англ. four, шв. fyra, норв. fire, дісл. fjōrir, гр. τέττᾰρες, τέσσαρες, гомер. πέσυρες, алб. kátër, вірм. č̣ork‘, осет. kutru- «свідок (*четверта (особа) після судді, позивача і відповідача)», тох. А štwar, тох. B ś(t)wer, ś(t)wār(a), ав. čaϑwārō (род. в. від čaturąm), дінд. catvā́raḥ (зн. в. catúraḥ, catvā́ri с. р.);

існує думка (Machek ESJČ 107; Erhart Sborník FFBrU 14, 23) про зв’язок із псл. četa «пара»;

спроба розглядати ь у слов’ян. cьtyre (пор. західнослов. і слн. форми) як рефлекс редукованого голосного індоєвропейського кореня (Fortunatov KZ 36, 35; Iljnskij AfSlPh 34, 5) викликає сумнів, оскільки ця форма виникла внаслідок чергування е : ь (пор. слов’ян. cьso/ceso, укр. що);

р. четы́ре «чотири», бр. чаты́ры, др. четыре, четыри, чотыри, п. cztery, ч. čtyři, слц. štyri, štyria, вл. štyri, styrjo, нл. styri, styrjo, ст. ctyri, полаб. citěr, болг. че́тири, м. четири, схв. чѐтири, слн. štíri, štírje, [četíri, četírje] «тс.», стсл. чєтырє (чол. р.), чєтыри (жін. р.);