FINESSE — ЕТИМОЛОГІЯ
фіне́зія «делікатність, чуйність, такт»
запозичення з польської мови;
п. finezja «витонченість», як і вл. finesa, болг. фине́с, м. фине́са «тс.», походить з французької або італійської мови (іт. finezza «витонченість»);
фр. finesse «тонкощі, вміння, люб’язність, увага» є похідним від fin «тонкий, ніжний»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| фине́с | болгарська |
| finesa | верхньолужицька |
| finezza | італійська |
| фине́са «тс.» | македонська |
| finezja «витонченість» | польська |
| finesse «тонкощі, вміння, люб’язність, увага» | французька |
| fin «тонкий, ніжний» | французька |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України