FILIGRAN — ЕТИМОЛОГІЯ
філігра́нь «художній ювелірний виріб із тонкого золотого, срібного дроту; водяний знак на папері»
запозичення з французької мови;
фр. filigrane «філігрань» походить від іт. filigrana «тс.», первісно «низка зернин, ягід», утвореного з основ лат. fīlum «нитка, пряжа» і grānum «зерно, зернина», спорідненого з псл. *zьr̥no, укр. зерно́;
р. филигра́нь, бр. філігра́нь, п. вл. filigran, ч. слц. слн. filigrán, болг. м. филигра́н, схв. филѝгран;
Фонетичні та словотвірні варіанти
філіґра́н
«тс.»
(а)] Куз
філігра́нник
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| філігра́нь | білоруська |
| филигра́н | болгарська |
| filigran | верхньолужицька |
| filigrana «тс.» | італійська |
| fīlum «нитка, пряжа» | латинська |
| grānum «зерно, зернина» | латинська |
| филигра́н | македонська |
| filigran | польська |
| *z<SUP>ь</SUP>r̥no | праслов’янська |
| филигра́нь | російська |
| филѝгран | сербохорватська |
| filigrán | словацька |
| filigrán | словенська |
| зерно́ | українська |
| filigrane «філігрань» | французька |
| filigrán | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України