FI — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ни́па «щільний натовп»
запозичення з угорської мови;
уг. néр «народ, люд» не зовсім ясного походження;
можливо, складається з двох компонентів: né-, зіставлюваного з nő «жінка», і -р, пов’язуваного з fi «хлопчик; син»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
нип
«народ»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| néр «народ, люд» | угорська |
| né- | угорська |
| nő «жінка» | угорська |
| -р | угорська |
| fi «хлопчик; син» | угорська |
фе (вигук для вираження відрази, осуду, незадоволення)
пор. р. фу, фуй, лат. fu «тьху», гр. φυ̃ (вигук болю і досади), φευ̃ «ох», фр. ст. іт. fi «тьху», нвн. pfui «тс.»;
афективне утворення інстинктивного походження, що імітує звук плювання;
р. фи, бр. фэ, п. fe, fi, ч. fi, fí, схв. pȉ, слн. fѐj «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
фе́кати
«говорити фе; [висловлювати нехіть, відразу Шейк]»
хве
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| фэ | білоруська |
| φυ̃ (вигук болю і досади) | грецька |
| φευ̃ «ох» | грецька |
| fi «тьху» | італійська |
| fu «тьху» | латинська |
| pfui «тс.» | нововерхньонімецька |
| fe | польська |
| fi | польська |
| фу | російська |
| фуй | російська |
| фи | російська |
| pȉ | сербохорватська |
| fѐj «тс.» | словенська |
| fi «тьху» | французька |
| fi | чеська |
| fí | чеська |
фик «невихований телепень»
пор. уг. fika «хлопець», пов’язане з fi, fiú «хлопець, син», словом фіно-угорського походження;
не зовсім ясне;
можливо, запозичення з угорської мови;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| fika «хлопець» | угорська |
| fiú «хлопець, син» | угорська |
| fi | угорська |
фі́цька «легковажна дівчина»
менш імовірний зв’язок з уг. fickó «хлопець, парубок», утвореним від fi, fiú «хлопець, син»;
не виключений також зв’язок із ч. ficka «помічниця» (хатньої служниці), ficek «помічник», що є фамільярними розмовними формами від нім. Vice- «віце-» (Machek ESJČ 142);
можливо, експресивне утворення на основі [фіфа́к] «гультяй» (пор. р. фи́фа «легковажна дівчина»);
не зовсім ясне;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Vice- «віце-» | німецька |
| фи́фа | російська |
| fickó «хлопець, парубок» | угорська |
| fiú «хлопець, син» | угорська |
| fi | угорська |
| фіфа́к «гультяй» (пор. р. фи́фа «легковажна дівчина») | українська |
| ficka «помічниця» (хатньої служниці) | чеська |
| ficek «помічник» | чеська |
тьху (вигук, який уживається для відтворення звуку при плюванні, для вираження здивування, незадоволення, досади, негативної характеристики кого-, чого-небудь)
аналогічні фонетично близькі утворення спостерігаються і в інших мовах, пор. нвн. pfui, англ. fie, foh, гол. foei, шв. fy, foi, лат. fū, фр. fi, ісп. puf, гр. φυ̃, φευ̃, ірл. fi, брет. fy, тур. puf;
звуконаслідувальне утворення, яке імітує природні звуки, що супроводжують плювання;
р. тьфу (вигук, що передає, символізує плювок), тфу (вигук, що передає відразу), [тху, тьху] «тс.», бр. цьфу;
Фонетичні та словотвірні варіанти
тфе
тфе́кати
тфу
«тс.»
тфу́кати
«тс.»
тьфе
тьфе́кати
тьфу
тьфу-тьфу́
тьфу́кати
тьфу́кнути
тьху-тьху́
тьху́кати
«вимовляти тьху»
тьху́кнути
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| fie | англійська |
| foh | англійська |
| цьфу | білоруська |
| fy | бретонська |
| foei | голландська |
| φυ̃ | грецька |
| φευ̃ | грецька |
| fi | ірландська |
| puf | іспанська |
| fū | латинська |
| pfui | нововерхньонімецька |
| тьфу (вигук, що передає, символізує плювок) | російська |
| тфу (вигук, що передає відразу) | російська |
| тху | російська |
| тьху «тс.» | російська |
| puf | турецька |
| fi | французька |
| fy | шведська |
| foi | шведська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України