FEUER — ЕТИМОЛОГІЯ
феєрве́рк
запозичення з німецької мови;
н. Féuerwеrk складається з іменників Feuer «вогонь», спорідненого з псл. *руrь «тс.», укр. [пирі́й] «присок», і Werk (свн. двн. wёrc) «робота», спорідненого з днн. дісл. гол. wеrk, дангл. weorc, гр. ἔργον «тс.», ὄργανον«знаряддя»;
р. фейерве́рк, бр. феерве́рк, болг. фо́йерверк;
Фонетичні та словотвірні варіанти
феєрве́ркер
«майстер феєрверків»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
феерве́рк | білоруська |
фо́йерверк | болгарська |
wеrk | голландська |
ἔργον «тс.» | грецька |
ὄργανον «знаряддя» | грецька |
weorc | давньоанглійська |
wёrc | давньоверхньонімецька |
wеrk | давньоісландська |
wеrk | давньонижньонімецька |
Féuerwеrk «вогонь» | німецька |
Feuer | німецька |
Werk | німецька |
*руrь «тс.» | праслов’янська |
фейерве́рк | російська |
wёrc «робота» | середньоверхньнімецька |
пирі́й «присок» | українська |
пире́й «солом’яний попіл»
псл. *руrь «тліючий попіл, жар»;
споріднене з гр. πυ̃ρ «вогонь», вірм. hur, умбр. pir, ірл. úr, дісл. fúrr, fírr, двн. fiur, fuir, нвн. Feuer, дангл. дфриз. fiur, англ. fire, снідерл. гол. vuur, тох. А роṛ, тох. В pwār, гот. fōn, прус. panno, хет. раḫḫur «тс.», дінд. pávate «очищає», punā́ti «тс.», pūtáḥ «чистий», лат. рūrus «тс.», putāre «чистити»;
іє. *реu̯ōr «вогонь»;
р. [пы́ре́й] «присок, гарячий попіл; припічок, загнітка», п. perz «присок», [pyrzyna], ч. pyř «тс.», слц. pyrina «перегорілі рештки, попіл», вл. pyrić «топити, опалювати, гріти», pyrić so «червоніти», нл. pyrina «іскра, гарячий попіл; трут», pyriś «запалювати, розпалювати», схв. пѝрjāн «тушковане м’ясо», пу̏рити «смажити», слн. peréti «тліти, гнити», pír «тління», pírav «тлінний», рérav «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
запи́ритися
«червоніти від гніву»
пири́ти
«загоратися від гніву»
пирі́й
«тс.»
пирний
«пряний»
пирня́чий
«пряний; (про запах) гострий Нед»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
fire | англійська |
pyrić «топити, опалювати, гріти»«червоніти» | верхньолужицька |
pyrić so «топити, опалювати, гріти»«червоніти» | верхньолужицька |
hur | вірменська |
vuur | голландська |
fōn | готська |
πυ̃ρ «вогонь» | грецька |
fiur | давньоанглійська |
fiur | давньоверхньонімецька |
fuir | давньоверхньонімецька |
pávate «очищає» | давньоіндійська |
punā́ti «тс.» | давньоіндійська |
pūtáḥ «чистий» | давньоіндійська |
fúrr | давньоісландська |
fírr | давньоісландська |
fiur | давньофризька |
*реu̯ōr «вогонь» | індоєвропейська |
рūrus «тс.» | латинська |
putāre «чистити» | латинська |
pyrina «іскра, гарячий попіл; трут»«запалювати, розпалювати» | нижньолужицька |
pyriś «іскра, гарячий попіл; трут»«запалювати, розпалювати» | нижньолужицька |
Feuer | нововерхньонімецька |
perz «присок» | польська |
*руrь «тліючий попіл, жар» | праслов’янська |
panno | прусська |
пы́ре́й «присок, гарячий попіл; припічок, загнітка» | російська |
пѝрjāн «тушковане м’ясо» | сербохорватська |
пу̏рити «смажити» | сербохорватська |
vuur | середньонідерландська |
pyrina «перегорілі рештки, попіл» | словацька |
peréti «тліти, гнити»«тління»«тлінний» | словенська |
pír «тліти, гнити»«тління»«тлінний» | словенська |
pírav «тліти, гнити»«тління»«тлінний» | словенська |
рérav «тс.» | словенська |
роṛ | тохарська А |
pwār | тохарська В |
pyrzyna | українська |
pir | умбрська |
раḫḫur «тс.» | хетська |
pyř «тс.» | чеська |
úr | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України