FEUER — ЕТИМОЛОГІЯ

феєрве́рк

запозичення з німецької мови;
н. Féuerwеrk складається з іменників Feuer «вогонь», спорідненого з псл. *руrь «тс.», укр. [пирі́й] «присок», і Werk (свн. двн. wёrc) «робота», спорідненого з днн. дісл. гол. wеrk, дангл. weorc, гр. ἔργον «тс.», ὄργανον«знаряддя»;
р. фейерве́рк, бр. феерве́рк, болг. фо́йерверк;
Фонетичні та словотвірні варіанти

феєрве́ркер «майстер феєрверків»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
феерве́рк білоруська
фо́йерверк болгарська
wеrk голландська
ἔργον «тс.» грецька
ὄργανον «знаряддя» грецька
weorc давньоанглійська
wёrc давньоверхньонімецька
wеrk давньоісландська
wеrk давньонижньонімецька
Féuerwеrk «вогонь» німецька
Feuer німецька
Werk німецька
*руrь «тс.» праслов’янська
фейерве́рк російська
wёrc «робота» середньоверхньнімецька
пирі́й «присок» українська

пире́й «солом’яний попіл»

псл. *руrь «тліючий попіл, жар»;
споріднене з гр. πυ̃ρ «вогонь», вірм. hur, умбр. pir, ірл. úr, дісл. fúrr, fírr, двн. fiur, fuir, нвн. Feuer, дангл. дфриз. fiur, англ. fire, снідерл. гол. vuur, тох. А роṛ, тох. В pwār, гот. fōn, прус. panno, хет. раḫḫur «тс.», дінд. pávate «очищає», punā́ti «тс.», pūtáḥ «чистий», лат. рūrus «тс.», putāre «чистити»;
іє. *реu̯ōr «вогонь»;
р. [пы́ре́й] «присок, гарячий попіл; припічок, загнітка», п. perz «присок», [pyrzyna], ч. pyř «тс.», слц. pyrina «перегорілі рештки, попіл», вл. pyrić «топити, опалювати, гріти», pyrić so «червоніти», нл. pyrina «іскра, гарячий попіл; трут», pyriś «запалювати, розпалювати», схв. пѝрjāн «тушковане м’ясо», пу̏рити «смажити», слн. peréti «тліти, гнити», pír «тління», pírav «тлінний», рérav «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

запи́ритися «червоніти від гніву»
пири́ти «загоратися від гніву»
пирі́й «тс.»
пирний «пряний»
пирня́чий «пряний; (про запах) гострий Нед»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
fire англійська
pyrić «топити, опалювати, гріти»«червоніти» верхньолужицька
pyrić so «топити, опалювати, гріти»«червоніти» верхньолужицька
hur вірменська
vuur голландська
fōn готська
πυ̃ρ «вогонь» грецька
fiur давньоанглійська
fiur давньоверхньонімецька
fuir давньоверхньонімецька
pávate «очищає» давньоіндійська
punā́ti «тс.» давньоіндійська
pūtáḥ «чистий» давньоіндійська
fúrr давньоісландська
fírr давньоісландська
fiur давньофризька
*реu̯ōr «вогонь» індоєвропейська
рūrus «тс.» латинська
putāre «чистити» латинська
pyrina «іскра, гарячий попіл; трут»«запалювати, розпалювати» нижньолужицька
pyriś «іскра, гарячий попіл; трут»«запалювати, розпалювати» нижньолужицька
Feuer нововерхньонімецька
perz «присок» польська
*руrь «тліючий попіл, жар» праслов’янська
panno прусська
пы́ре́й «присок, гарячий попіл; припічок, загнітка» російська
пѝрjāн «тушковане м’ясо» сербохорватська
пу̏рити «смажити» сербохорватська
vuur середньонідерландська
pyrina «перегорілі рештки, попіл» словацька
peréti «тліти, гнити»«тління»«тлінний» словенська
pír «тліти, гнити»«тління»«тлінний» словенська
pírav «тліти, гнити»«тління»«тлінний» словенська
рérav «тс.» словенська
роṛ тохарська А
pwār тохарська В
pyrzyna українська
pir умбрська
раḫḫur «тс.» хетська
pyř «тс.» чеська
úr ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України