FEST — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
крі́пость «фортеця; [сила, міцність]»
р. кре́пость у значенні «фортеця», пов’язане з крепкий, укр. кріпки́й, є, мабуть, калькою нім. Festung «кріпость» (від fest «кріпкий, міцний») або слат. firmitas «укріплене місце» (від firmus «кріпкий, міцний»);
очевидно, запозичення з російської мови (про що свідчить форма кріпость зам. *кріпість);
бр. крэ́пасць;
Фонетичні та словотвірні варіанти
кріпосни́й
«кріпацький; фортечний»
кріпосни́к
кріпосни́цтво
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| крэ́пасць | білоруська |
| Festung «кріпость» (від fest «кріпкий, міцний») | німецька |
| fest | німецька |
| кре́пость «фортеця» | російська |
| кре́пкий «фортеця» | російська |
| firmitas «укріплене місце» (від firmus «кріпкий, міцний») | середньолатинська |
| firmus | середньолатинська |
| кріпки́й | українська |
фастри́ґа «нитка для метання; метка»
менш вірогідні припущення про походження з ч. [fastrk, fastrkovati] (SW I 725; Brückner 119) або про зв’язок з іт. basta «метка», imbastire «метати», фр. bâtir «тс.»;
п. fastryga «нитка для метання», [fastrzyga], fastrygować, очевидно, є результатом видозміни запозиченого свн. vast rīhen «міцно метати», утвореного з vast (нвн. fest, fast) «міцно, дуже близько; майже» і rîhen (нвн. reihen) «метати, нанизувати, ставити в ряд»;
запозичення з польської мови;
бр. фастры́га, фастрыгава́ць, ч. [fastrk] «метка», [fastrkovati] «метати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пастриґува́ти
«тс.»
фастриґува́ти
«метати, зметувати, зшивати на живу нитку»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| фастры́га | білоруська |
| фастрыгава́ць | білоруська |
| basta «метка» | італійська |
| imbastire «метати» | італійська |
| fast «міцно, дуже близько; майже» | нововерхньонімецька |
| fest | нововерхньонімецька |
| reihen | нововерхньонімецька |
| fastryga «нитка для метання» | польська |
| fastrzyga | польська |
| fastrygować | польська |
| vast «міцно метати» | середньоверхньнімецька |
| reihen «метати, нанизувати, ставити в ряд» | середньоверхньнімецька |
| bâtir «тс.» | французька |
| fastrk | чеська |
| fastrkovati | чеська |
| fastrk «метка» | чеська |
| fastrkovati «метати» | чеська |
фест «добре; добрий»
запозичення з польської мови;
п. fest «здорово; здоровий, сильний» походить від нім. fest «міцний, твердий, сталий, постійний», спорідненого з днн. fast, дфриз. fest, снідерл. шв. дат. vast «тс.», вірм. hast «міцний, сталий», дінд. pastyā́ «будинок і двір», первісно «постійне місце проживання, резиденція», тох. В epastye «умілий, вправний, зручний, підхожий»;
ч. fest «міцно»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| hast «міцний, сталий» | вірменська |
| pastyā́ «будинок і двір» | давньоіндійська |
| fast | давньонижньонімецька |
| fest | давньофризька |
| vast «тс.» | датська |
| fest «міцний, твердий, сталий, постійний» | німецька |
| fest «здорово; здоровий, сильний» | польська |
| vast «тс.» | середньонідерландська |
| epastye «умілий, вправний, зручний, підхожий» | тохарська В |
| fest «міцно» | чеська |
| vast «тс.» | шведська |
фесту́нок «фортеця»
п. festunek «фортеця, в’язниця» походить від н. Festung «фортеця, твердиня», похідного від fest «міцний, твердий»;
запозичення з польської мови;
Фонетичні та словотвірні варіанти
фе́стунґ
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Festung «фортеця, твердиня» | німецька |
| fest «міцний, твердий» | німецька |
| festunek «фортеця, в’язниця» | польська |
піст «невживання скоромної їжі»
необґрунтоване припущення (Младенов 496; Berneker IF 9, 364) про давню спорідненість псл. postъ і двн. fasto;
двн. fasto «піст», fastа «тс.» разом із спорідненими дієслівними формами двн. fastēn, гот. (ga)fastаn, дангл. fæstan, дісл. fasta з первісним значенням «тримати міцно, держатися стійко», переносним «утримуватися від їжі», а також з двн. днн. festi «міцний, твердий; стійкий, сталий», дфриз. fest, дангл. fæst, fasta, дісл. fastr «тс.» відповідають вірм. hast «тс.», дінд. pastyàm «стале місце; дім, двір; місце, де живуть»;
запозичення з давньоверхньонімецької мови;
пізнє псл. postъ «піст»;
р. бр. болг. м. пост, др. постъ, п. post, ч. půst, слц. pо̑st, вл. póst, нл. spоt (‹ *póst), схв. по̑ст, слн. pòst, стсл. постъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
випістніка́ти
«випостити»
пі́сни́й
пі́сник
«той, хто поститься»
пісника́ти
пісникува́ти
пісни́на
«пісна їжа»
пісни́ха
«пісниця»
пісни́ця
«неврожайна земля»
пісні́ти
«бліднути»
пі́снічати
«поститися»
пісно́та
«тс.»
піснюва́ти
«постити»
пісня́к
«пісник»
пісня́кати
пістни́ця
(п’ятниця-п. «пісна п’ятниця»)
по́сти́ти(ся)
по́стник
«тс.»
по́стникати
постникува́ти
постни́чество
«піст»
по́стувати
«тс.»
по́ступки
«тс.»
спости́тися
спо́щуватися
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пост | білоруська |
| пост | болгарська |
| póst | верхньолужицька |
| hast «тс.» | вірменська |
| (ga)fastаn | готська |
| fæstan | давньоанглійська |
| fæst | давньоанглійська |
| fasta | давньоанглійська |
| fasto | давньоверхньонімецька |
| fasto «піст» | давньоверхньонімецька |
| fastа «тс.» | давньоверхньонімецька |
| fastēn | давньоверхньонімецька |
| festi «міцний, твердий; стійкий, сталий» | давньоверхньонімецька |
| pastyàm «стале місце; дім, двір; місце, де живуть» | давньоіндійська |
| fasta «тримати міцно, держатися стійко» | давньоісландська |
| fastr «тс.» | давньоісландська |
| festi «міцний, твердий; стійкий, сталий» | давньонижньонімецька |
| постъ | давньоруська |
| fest | давньофризька |
| пост | македонська |
| spоt (‹ *póst) | нижньолужицька |
| post | польська |
| postъ | праслов’янська |
| postъ «піст» | праслов’янська |
| пост | російська |
| по̑ст | сербохорватська |
| pо̑st | словацька |
| pòst | словенська |
| постъ | старослов’янська |
| půst | чеська |
| переносним «утримуватися від їжі» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України