FER — ЕТИМОЛОГІЯ
вербе́на «Verbena officinalis L.» (бот.)
запозичення з латинської мови;
латинська наукова назва рослини, як і її варіант verbēnāca «тс.», мабуть, етимологічно тотожна з verbēnae «(священні) гілки» (лавра, оливи, мирта), пов’язаним з verbera «прути для покарання; батіг, удари» і спорідненим з лит. virbas «прут, лозина, стебло», псл. *vьrba, укр. верба́;
іноді латинська назва рослини виводиться від кельт. fer «знищувати» і foen «камінь» (Нейштадт 459);
р. бр. болг. Вербе́на, п. werbena, ч. слц. verbena, схв. Врбе́на;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Вербе́на | білоруська |
| Вербе́на | болгарська |
| fer «знищувати» | кельтські |
| virbas «прут, лозина, стебло» | литовська |
| werbena | польська |
| *v | праслов’янська |
| Вербе́на | російська |
| Врбе́на | сербохорватська |
| verbena | словацька |
| верба́ | українська |
| verbena | чеська |
| verbēnāca «тс.» | ? |
| verbēnae «(священні) гілки» (лавра, оливи, мирта) | ? |
| verbera «прути для покарання; батіг, удари» | ? |
| foen «камінь» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України