FECHTEN — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичення з німецької мови;

нвн. fechten (двн. fёhtan) «боротися, фехтувати» споріднене з днн. гол. ст. fёhtan, лит. pѐšti «смикати, рвати», гр. πέϰω «чешу, стрижу, смикаю»;

зіставляється також з лат. pugnus «кулак», pugno «б’юся, борюся» (Kluge–Mitzka 188);

р. фехтова́ть, бр. фехтава́ць, п. fechtować, ч. fechtovat «жебракувати», заст. «боротися», болг. фeхту́вам се, схв. кайк. [fehtati, fektati] «фехтувати»;

запозичення з німецької мови;

н. Fuchtel «фухтель, шпага, батіг» пов’язане з fechten «фехтувати, боротися»;

щодо форми ку́хтель пор. фуфа́йка – куфа́йка;

р. фу́хтель;

через німецьке (н. Pygmäe) або французьке посередництво (фр. pygmée) запозичено з латинської мови;

лат. pygmaeus «пігмей» походить від гр. πυγμαĩος «тс.», букв. «завбільшки з кулак», пов’язаного з πυγμή «кулак», спорідненим з лат. pugnus «тс.», pungo «колю», pūgiō «кинджал», можливо, також з двн. fëhtan «фехтувати», нвн. fechten «тс.»;

р. болг. пигме́й, бр. пігме́й, п. pigmej, ч. слц. pygmej, вл. Pygmej, м. пигмеj, схв. пѝгмēj;