FAT — ЕТИМОЛОГІЯ

очевидно, досить давне запозичення з польської мови (про давність запозичення – не пізніше XV–XVI ст.– свідчить передача п. ą українським а, що вказує на вимову ą як а носового, характерну для старопольської мови);

польські форми походять від свн. fazzunge «бочка, облямівка» (пор. нвн. Fássung «оправа, облямівка»), пов’язаного з дієсловом fazzen (нвн. fássen) «охопити; вставляти в оправу» та з іменником faz «сховище; посудина; скриня» (двн. vaz «посудина», нвн. Faß «бочка»), спорідненими з дісл. fat «посудина», англ. vat «бочка; ночви», можливо, також з лит. Púodas «горщик»;

малоймовірним є припущення (Karłowicz SW І 724) про походження п. fasąg від фр. façon «опорядження, оздоба; фасон» через усне німецьке посередництво;

п. wasąg, fasąg, wasung «верхня частина воза (без коліс)», ч. розм. fasuněk «тс.»;

через посередництво польської мови запозичене з німецької;

нвн. Faβ (двн. свн. vaӡ) «бочка» (первісно «місткість, посудина») споріднене з дісл. fat, англ. vat «велика посудина для рідини», далі, можливо, з лит. púodas «горщик», лтс. puôds «тс.», прус. pīst «нести»;

р. [фа́ска] «миска», бр. фа́са «діжка», п. fasa, faska, ч. [faska], вл. faska «тс.»;

запозичення з французької мови;

фр. fat «джиґун, чванько, хвалько» через нар.-лат. *fatidus «дурний, недоладний» походить від лат. fatuus «дурний, тупий; несмачний», спорідненого з дісл. bauta «бити, штовхати», дангл. bе̄atan, двн. bōӡ(ӡ)an «тс.», днн. bȳtel «молот»;

р. бр. болг. фат, п. fat;