FAST — ЕТИМОЛОГІЯ

фастри́ґа «нитка для метання; метка»

запозичення з польської мови;
п. fastryga «нитка для метання», [fastrzyga], fastrygować, очевидно, є результатом видозміни запозиченого свн. vast rīhen «міцно метати», утвореного з vast (нвн. fest, fast) «міцно, дуже близько; майже» і rîhen (нвн. reihen) «метати, нанизувати, ставити в ряд»;
менш вірогідні припущення про походження з ч. [fastrk, fastrkovati] (SW I 725; Brückner 119) або про зв’язок з іт. basta «метка», imbastire «метати», фр. bâtir «тс.»;
бр. фастры́га, фастрыгава́ць, ч. [fastrk] «метка», [fastrkovati] «метати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

пастриґува́ти «тс.»
фастриґува́ти «метати, зметувати, зшивати на живу нитку»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
фастры́га білоруська
фастрыгава́ць білоруська
basta «метка» італійська
imbastire «метати» італійська
fast «міцно, дуже близько; майже» нововерхньонімецька
fest нововерхньонімецька
reihen нововерхньонімецька
fastryga «нитка для метання» польська
fastrzyga польська
fastrygować польська
vast «міцно метати» середньоверхньнімецька
reihen «метати, нанизувати, ставити в ряд» середньоверхньнімецька
bâtir «тс.» французька
fastrk чеська
fastrkovati чеська
fastrk «метка» чеська
fastrkovati «метати» чеська

фест «добре; добрий»

п. fest «здорово; здоровий, сильний» походить від нім. fest «міцний, твердий, сталий, постійний», спорідненого з днн. fast, дфриз. fest, снідерл. шв. дат. vast «тс.», вірм. hast «міцний, сталий», дінд. pastyā́ «будинок і двір», первісно «постійне місце проживання, резиденція», тох. В epastye «умілий, вправний, зручний, підхожий»;
запозичення з польської мови;
ч. fest «міцно»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
hast «міцний, сталий» вірменська
pastyā́ «будинок і двір» давньоіндійська
fast давньонижньонімецька
fest давньофризька
vast «тс.» датська
fest «міцний, твердий, сталий, постійний» німецька
fest «здорово; здоровий, сильний» польська
vast «тс.» середньонідерландська
epastye «умілий, вправний, зручний, підхожий» тохарська В
fest «міцно» чеська
vast «тс.» шведська

хваст «бур’ян, погана трава»

псл. xvastъ, що є етимологічно тотожним із xvostъ;
кореневе а з’явилося під впливом xvastati (ЭССЯ 8, 122–123);
припускалося також походження безпосередньо від xvastati ‹ *xvat-tati «хватати»;
значення «бур’ян» з’явилося спочатку в тих рослин, що чіпляються, пор. синонім до п. chwast «бур’ян» uczep і вислів przyczepił się jak rzep, також аналогічне укр. причепи́вся, як реп’я́х (Sławski I 91);
мотивування назви тим, що бур’яни «хапають» для себе землю (Brückner 187) є помилковим;
п. chwast «зілля, бур’ян», ст. fast «тс.», слнц. χvast «бур’ян», ч. [chfasty] «бур’яни»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

фаст «бур’ян»
фа́стисько «тс.»
хва́стиця пся́ча «глуха кропива, Leonurus cardiaca L.» (бот.)
хва́стни́к «переліска, Mercurialis perennis L.» (бот.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
chwast «бур’ян» польська
chwast «зілля, бур’ян» польська
xvastъ праслов’янська
χvast «бур’ян» словінцький
причепи́вся українська
chfasty «бур’яни» чеська
*xvat-tati «хватати» ?
значення «бур’ян» ?
синонім ?
як реп'я́х ?
бур'яни «хапають» ?
fast «тс.» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України