FAR — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
бо́рошно́
псл. *borxьno ‹*borsьno;
споріднене з лат. far, род. в. farris «полба, крупа, борошно», farīna «борошно», гот. barizeins «ячмінний», дісл. barr «ячмінь», дангл. bere «тс.», сюди ж лтс, barĩba «харчування», baruôt «годувати, відгодовувати»;
первісне значення «плоди рослини з остюками», пор. дінд. bhṛṣṭíḥ «вістря, кінчик, зубець», лат. fastīgium «вістря, кінчик, верхівка, вершина», ірл. корн. брет. barr «тс.; спис; чуб, вихор, маківка голови», дісл. barr «ялинова хвоя», burst «щетина», дангл. byrst «тс.»;
праслов’янська форма з суфіксальним -ьn-, як і лат. farīna, гот. barizeins, первісно була прикметниковою і виводиться також від раннього псл. *bor-g-si-no з коренем іє. *bhorg-/bherg-/bhreg- «дробити, розмелювати», тим самим, що і в лат. frango «ламати, кришити» (Откупщиков 228–230);
менш переконливе припущення (Шанский ЭСРЯ І 2, 191) про зв’язок з ч. brašna «торбина», яке виводиться від того самого кореня іє. *bher- «нести», що й бра́ти;
необґрунтоване твердження (Hirt РВгВ 23, 331) про запозичення з германських мов;
Фонетичні та словотвірні варіанти
brášnja
«харчі в дорогу»«тс.»
brášno
«харчі в дорогу»«тс.»
brošma
«свято тіла Христового»
brošma
«свято тіла Христового»
бороше́нний
бороше́нник
борошни́стий
борошни́ти
«обсипати борошном»
борошня
«всякий вид борошна»
борошня́к
«хрушак мучний»
борошня́ний
борошьно
«борошняна їжа»
брȁшно
«тс.»
брашàнце
«їжа, харчування, тіло господнє, вечеря»
Бра́шно
«борошно»
Бра́шно
«борошно»
брашьɴo
«їжа»
наборо́шнювати-
«житнє борошно»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| barr «тс.; спис; чуб, вихор, маківка голови» | бретонська |
| barizeins «ячмінний» | готська |
| barizeins | готська |
| bere «тс.» | давньоанглійська |
| byrst «тс.» | давньоанглійська |
| bhṛṣṭíḥ «вістря, кінчик, зубець» | давньоіндійська |
| barr «ячмінь» | давньоісландська |
| barr «ялинова хвоя» | давньоісландська |
| *bher- «нести» | індоєвропейська |
| barr «тс.; спис; чуб, вихор, маківка голови» | ірландська |
| barr «тс.; спис; чуб, вихор, маківка голови» | корнська |
| far | латинська |
| fastīgium «вістря, кінчик, верхівка, вершина» | латинська |
| farīna | латинська |
| frango «ламати, кришити» | латинська |
| *borxьno | праслов’янська |
| *bor-g-si-no | праслов’янська |
| brašna «торбина» | чеська |
| farris «полба, крупа, борошно» | ? |
| farris «полба, крупа, борошно» | ? |
| farīna «борошно» | ? |
| barĩba «харчування» | ? |
| baruôt «годувати, відгодовувати» | ? |
| значення «плоди рослини з остюками» | ? |
| bhṛṣṭíḥ «вістря, кінчик, зубець» | ? |
| burst «щетина» | ? |
| -ьn- | ? |
| *bhorg-/bherg-/bhreg- «дробити, розмелювати» | ? |
| бра́ти | ? |
ва́рка «голова риби»
неясне;
може бути зіставлене й з дієсловом вари́ти (з риб’ячими головами варять юшку);
yг. fark «хвіст» є похідним від far «зад», спорідненого з манс. pär «назад», хант. pyr «ззаду», фін. perä «кінець; корма» (Skok III 566; Mikl. EW 376; MNTESz I 841; Bárczi 73);
можливо, пов’язане з схв. варка «хвіст риби», яке вважається запозиченням з угорської;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| pär «назад» | мансійська |
| варка «хвіст риби» | сербохорватська |
| perä «кінець; корма» | фінська |
| pyr «ззаду» | хантийська |
| вари́ти (з риб’ячими головами варять юшку). | ? |
| fark «хвіст» | ? |
| far «зад» | ? |
за́порток «яйце-бовтун»
іє. *реr «виробляти, народжувати»;
р. [за́порток], др. запоротокъ, запрътокъ, п. zapartek, zaparstek, ч. záprtek, [záprdek], слц. záprtok, вл. zaportk, нл. zapartk, болг. за́пъртък, слн. zapŕtek «тс.»;
псл. za-pъr̥tъkъ, похідне від *ръr̥titi, яке первісно, мабуть, означало «висиджувати пташенят, зігрівати яйця висиджуванням»;
зіставляється з лит. perėˊti «висиджувати, виводити», pẽras «личинка, яйце», лтс. perêt «сидіти на яйцях, висиджувати пташенят, курчат» (проти Endzelin KZ 52, 119; Mühl.–Endz. III 201);
двн. far «бичок», нвн. Farre «тс.», лат. pario «народжую», гр. πόρις «телиця», πόρταξ, πόρτις «тс.», дінд. pṛthukaḥ «дитя; теля»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
за́породок
«тс. »
за́пороток
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| за́пъртък | болгарська |
| zaprtk | верхньолужицька |
| πόρις «телиця» | грецька |
| πόρταξ | грецька |
| πόρτις «тс.» | грецька |
| far «бичок» | давньоверхньонімецька |
| pṛthukaḥ «дитя; теля» | давньоіндійська |
| запортокъ | давньоруська |
| запрътокъ | давньоруська |
| *реr «виробляти, народжувати» | індоєвропейська |
| pario «народжую» | латинська |
| perêt «сидіти на яйцях, висиджувати пташенят, курчат» (проти Endzelin KZ 52, 119; Mühl.--Endz. III 201) | латиська |
| perėˊti «висиджувати, виводити» | литовська |
| pẽras «личинка, яйце» | литовська |
| zapartk | нижньолужицька |
| Farre «тс.» | нововерхньонімецька |
| zapartek | польська |
| zápartek | польська |
| za-p<SUP>ъ</SUP>r̥tъkъ | праслов’янська |
| *р<SUP>ъ</SUP>r̥titi | праслов’янська |
| запорток | російська |
| záprtok | словацька |
| zapṙtek | словенська |
фа́ра «електричний ліхтар на транспортній машині»
запозичення з французької мови;
фр. phare через посередництво лат. pharus зводиться до гр. φάρος «маяк», утвореного від Φάρος, назви острова біля Александрії, де було збудовано відомий маяк;
р. бр. фа́ра, п. far «морський ліхтар», болг. м. фар «маяк; фара автомобіля», схв. фа̑р «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| фа́ра | білоруська |
| фар «маяк; фара автомобіля» | болгарська |
| φάρος «маяк» | грецька |
| pharus | латинська |
| фар «маяк; фара автомобіля» | македонська |
| far «морський ліхтар» | польська |
| фа́ра | російська |
| фа̑р «тс.» | сербохорватська |
| phare | французька |
Павло́ (чоловіче ім’я)
через церковнослов’янське посередництво запозичено в давньоруську мову з грецької;
гр. Παυ̃λος походить від лат. Paulus, утвореного від прикметника paulus «малий», пов’язаного з paucus «тс.», спорідненим з гот. fawai «мало», дісл. far, двн. fao, fō, дангл. fēa, англ. few «тс.»;
р. бр. болг. Па́вел, др. Павелъ, Паулъ, п. Paweł, ч. слц. слн. Pavel, вл. Pawoł, Paweł, м. Павле, схв. Павао, Павле, стсл. Павьлъ, Паоулъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Павелко
Павелъ
(1368)
Павко
Па́вла
(жіноче ім’я)
Па́влик
Павли́ш
Павлі́й
Павлу́нь
Павлу́ньо
Па́вльо
Па́шко́
Паѵелъ
«уста трубы або спокойны ... слабы»
(1627)
Паѵла
(1627)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| few «тс.» | англійська |
| Па́вел | білоруська |
| Па́вел | болгарська |
| Pawoł | верхньолужицька |
| Paweł | верхньолужицька |
| fawai «мало» | готська |
| Παυ̃λος | грецька |
| fēa | давньоанглійська |
| fao | давньоверхньонімецька |
| fō | давньоверхньонімецька |
| far | давньоісландська |
| Павелъ | давньоруська |
| Паулъ | давньоруська |
| Paulus | латинська |
| paulus «малий» | латинська |
| Павле | македонська |
| Paweł | польська |
| Па́вел | російська |
| Павао | сербохорватська |
| Павле | сербохорватська |
| Pavel | словацька |
| Pavel | словенська |
| Павьлъ | старослов’янська |
| Паоулъ | старослов’янська |
| Pavel | чеська |
| paucus «тс.» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України