FAN — ЕТИМОЛОГІЯ
фен «апарат для сушіння волосся, рук тощо струменем нагрітого повітря»
запозичення з німецької мови;
н. Fön як фабрична марка апарата постала від назви вітру Föhn «фен»;
виведення від англ. fan «віяло, віялка» (СІС2 869, ССРЛЯ 16, 1305) безпідставне;
звукова диференціація фен і фён у російській мові склалася пізніше;
р. бр. фен, п. föhn, fen, ч. слц. föhn, fén, болг. фьон, схв. фен, слн. fén «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| fan «віяло, віялка» | англійська |
| фен | білоруська |
| фьон | болгарська |
| Fön «фен» | німецька |
| Föhn | німецька |
| föhn | польська |
| fen | польська |
| фен | російська |
| фён | російська |
| фен | російська |
| фен | сербохорватська |
| föhn | словацька |
| fén | словацька |
| fén «тс.» | словенська |
| föhn | чеська |
| fén | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України