FALLEN — ЕТИМОЛОГІЯ

складне утворення з основ іменника вода і дієслова па́дати;

у слов’янських мовах це, можливо, калька нвн. Wasserfall, утвореного з основ іменника Wasser «вода» і дієслова fallen «падати»;

пор. також англ. waterfall, дангл. wæterӡefeall, букв. «вода-падання»;

р. болг. водопа́д, бр. вадаспа́д, п. wodospad, ч. слц. vodopád, вл. нл. wodopad, м. водопад, схв. вȍдопāд, слн. vodopàd;

запозичення з голландської мови;

гол. val «канат для підв’язування вітрил» пов’язане з vallen «падати», спорідненим з двн. днн. fallan, дфриз. falla, дісл. шв. falla, нвн. fallen, дангл. feallan, англ. fall «тс.», далі, можливо, з лит. pùlti, лтс. pult «тс.», прус. aupallai «знаходить», вірм. p‘ul «падіння», p‘lanim «падаю»;

р. бр. болг. фал;

очевидно, видозмінене запозичення з німецької мови;

н. Verfall «занепад, завал» пов’язане з fallen (двн. fallan) «падати», спорідненим із снн. снідерл. гол. vallen, днн. fallan, дісл. falla, дангл. feallan, англ. fall, лит. pùlti «падати», лтс. pult «тс.», прус. aupallai «знаходить», вірм. p‛ul «падіння, обвал»;

припускалася думка про рум. fârfâri «вештатися» (Шелудько: fâlfâi «віяти, майоріти») як джерело українського слова;