FALLA — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичення з голландської мови;

гол. val «канат для підв’язування вітрил» пов’язане з vallen «падати», спорідненим з двн. днн. fallan, дфриз. falla, дісл. шв. falla, нвн. fallen, дангл. feallan, англ. fall «тс.», далі, можливо, з лит. pùlti, лтс. pult «тс.», прус. aupallai «знаходить», вірм. p‘ul «падіння», p‘lanim «падаю»;

р. бр. болг. фал;

очевидно, видозмінене запозичення з німецької мови;

н. Verfall «занепад, завал» пов’язане з fallen (двн. fallan) «падати», спорідненим із снн. снідерл. гол. vallen, днн. fallan, дісл. falla, дангл. feallan, англ. fall, лит. pùlti «падати», лтс. pult «тс.», прус. aupallai «знаходить», вірм. p‛ul «падіння, обвал»;

припускалася думка про рум. fârfâri «вештатися» (Шелудько: fâlfâi «віяти, майоріти») як джерело українського слова;