FACULA — ЕТИМОЛОГІЯ
фа́кел «смолоскип»
запозичення з німецької мови;
н. Fáckel (свн. vackel, двн. facchala, facchela), як і днн. fakla, гол. fakkel «тс.», походить від нар.-лат. facla (‹ лат. facula) «невеликий факел, скіпка», зменш. від fax «факел; світло зірок», спорідненого з гр. φάος «світло»;
для укр. [фа́кля] можна припустити західнослов’янське або угорське (уг. fáklya «тс.») посередництво (Лизанец 629);
р. бр. фа́кел, п. [fakel, fakla], ч. fakule, слц. fakl’a, вл. нл. fakla, болг. м. фа́кел, фа́кла, схв. фа̏кља, ба̏кља, слн. bákla «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
фа́кельник
факла
«факел»
(XVII ст.)
фа́кля
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| фа́кел | білоруська |
| фа́кел | болгарська |
| фа́кла | болгарська |
| fakla | верхньолужицька |
| fakkel «тс.» | голландська |
| φάος «світло» | грецька |
| facchala | давньоверхньонімецька |
| facchela | давньоверхньонімецька |
| fakla | давньонижньонімецька |
| facula | латинська |
| фа́кел | македонська |
| фа́кла | македонська |
| facla «невеликий факел, скіпка» (‹ лат. facula) | народнолатинська |
| fax «факел; світло зірок» | народнолатинська |
| fakla | нижньолужицька |
| Fáckel (свн. vackel, двн. facchala, facchela) | німецька |
| fakel | польська |
| fakla | польська |
| фа́кел | російська |
| фа̏кља | сербохорватська |
| ба̏кља | сербохорватська |
| vackel | середньоверхньнімецька |
| fakl'a | словацька |
| bákla «тс.» | словенська |
| fáklya | угорська |
| фа́кля (уг. fáklya «тс.»)(Лизанец 629) | українська |
| fakule | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України