FACTOR — ЕТИМОЛОГІЯ

фа́ктор «чинник; (заст.) посередник, дрібний комісіонер»

запозичене з латинської мови, можливо, через посередництво західноєвропейських (пор. н. Fáktor, англ. factor, фр. facteur);
лат. factor «діяч» пов’язане з facіo «роблю»;
р. болг. м. схв. фа́ктор, бр. фа́ктар, п. ч. слц. вл. faktor, слн. fáktor;
Фонетичні та словотвірні варіанти

факторе́ня «син фактора, малий фактор»
фа́кто́рне́ «плата фактору»
фа́кторний «комісійний»
факторо́вне «тс.»
фа́кторство
факторува́ти «бути фактором»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
factor англійська
фа́ктар білоруська
фа́ктор болгарська
faktor верхньолужицька
factor «діяч» латинська
facіo «роблю» латинська
фа́ктор македонська
Fáktor німецька
faktor польська
фа́ктор російська
фа́ктор сербохорватська
faktor словацька
fáktor словенська
facteur французька
faktor чеська

факто́рія «торгова контора (поселення)»

запозичення з англійської мови;
англ. factory походить від слат. factōria «робітня», утвореного від factor «робітник, діяч»;
р. болг. факто́рия, бр. факто́рыя, п. faktoria, ч. faktorie, слц. faktória, схв. факто̀риjа, слн. faktoríja;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
factory англійська
факто́рыя білоруська
факто́рия болгарська
faktoria польська
факто́рия російська
факто̀риjа сербохорватська
factōria «робітня» середньолатинська
factor «робітник, діяч» середньолатинська
faktória словацька
faktoríja словенська
faktorie чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України