ENG — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
вузьки́й
псл. ǫzъkъ‹*onzŭ-kŭ «вузький»;
споріднене з лит. añkštas, гот. aggwus, двн. ęngi, angi, ΗΒΗ. eng, лат. angustus, дінд. aṁhúḥ, вірм. anžuk «тс.»;
іє. *angh-;
р. у́зкий, бр. ву́зкі, др. узъкъ, п. wąski, ч. úzký, слц. úzky, вл. wuzki, нл. huzki, схв. узак, слн. ozek, стсл. ѫзъкъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ву́жчати
ву́жчий
вузина́
вузи́ти
вузькува́тий
узьки́й
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ву́зкі | білоруська |
wuzki | верхньолужицька |
anžuk «тс.» | вірменська |
aggwus | готська |
ęngi | давньоверхньонімецька |
aṁhúḥ | давньоіндійська |
узъкъ | давньоруська |
*angh- | індоєвропейська |
angustus | латинська |
añkštas | литовська |
huzki | нижньолужицька |
wąski | польська |
ǫzъkъ‹*onzŭ-kŭ «вузький» | праслов’янська |
у́зкий | російська |
узак | сербохорватська |
úzky | словацька |
ozek | словенська |
ѫзъкъ | старослов’янська |
úzký | чеська |
angi | ? |
eng | ? |
у́гор «поле під паром, пар; переліг»
псл. ǫgorъ «випалений ліс, призначений для поля», що є префіксальним утворенням від основи дієслова *gorěti (при підсічному землеробстві поля виникали після випалювання лісів);
зіставлялося також із свн. снн. anger, двн. днн. angar «лука, місце, заросле травою», н. Anger «луг, вигін, галявина» і далі, без форманта -r-, з дісл. дат. eng, шв. äng, снідерл. enc, гол. enk «поле» (Machek ESJČ 667);
бр. [уго́р] «виоране поле», п. ugor «пар; переліг», ugór, ugora «тс.», ч. слц. úhor, болг. у́гар, схв. у̏гāр «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
у́ґор
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
уго́р «виоране поле» | білоруська |
у́гар | болгарська |
enk «поле» | голландська |
angar «лука, місце, заросле травою» | давньоверхньонімецька |
eng | давньоісландська |
angar «лука, місце, заросле травою» | давньонижньонімецька |
eng | датська |
Anger «луг, вигін, галявина» | німецька |
ugor «пар; переліг»«тс.» | польська |
ugór «пар; переліг»«тс.» | польська |
ugora «пар; переліг»«тс.» | польська |
ǫgorъ «випалений ліс, призначений для поля» | праслов’янська |
*gorěti (при підсічному землеробстві поля виникали після випалювання лісів) | праслов’янська |
у̏гāр «тс.» | сербохорватська |
anger | середньоверхньнімецька |
anger | середньонижньонімецька |
enc | середньонідерландська |
úhor | словацька |
úhor | чеська |
äng | шведська |
у́зи «(заст.) окови; (кн.) зв’язки, відносини, єдність»
псл. *ǫza, мн. *ǫzy;
споріднене з укр. ву́зол, в’яза́ти;
зіставляється з лит. vyžà «лапоть», výžti «плести лапті» (Petersson AfSlPh 36, 150, проти Фасмер IV 152), з лат. angō «стискаю, душу», гр. ἄγχω «здавлюю» (Брандт РФВ 22, 116–117, проти Фасмер там само), з лит. аñkštas «тісний, вузький», гот. aggwus, двн. еngi [‹*angi], нвн. eng, дісл. øngr «тс.», дінд. aṁhúḥ «вузький»;
іє. *ang̑h-;
р. у́за, у́зы, бр. ву́зы «тісні зв’язки; те, що зв’язує, об’єднує» (з рос.), др. оуза «окови», п. więzy, схв. везе, у̏зе «в’язниця; кайдани», слн. vézi, стсл. ѫза, вѫза, вѫзъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
заужа́ти
«зв’язати»
паужіня
«те, що висипається з-під пауза»
пауз
«рубель»
паузник
«вірьовка для прив’язування пауза»
паузняк
па́узок
«вид річкового судна»
розпаузити
у́зник
«в’язень»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ву́зы «тісні зв’язки; те, що зв’язує, об’єднує» (з рос.) | білоруська |
aggwus | готська |
ἄγχω «здавлюю» | грецька |
еngi | давньоверхньонімецька |
aṁhúḥ «вузький» | давньоіндійська |
øngr «тс.» | давньоісландська |
оуза «окови» | давньоруська |
*ang̑h- | індоєвропейська |
angō «стискаю, душу» | латинська |
vyžà «лапоть» | литовська |
výžti «плести лапті» | литовська |
аñkštas «тісний, вузький» | литовська |
eng | нововерхньонімецька |
więzy | польська |
*ǫza | праслов’янська |
у́за | російська |
у́зы | російська |
везе | сербохорватська |
у̏зе «в’язниця; кайдани» | сербохорватська |
vézi | словенська |
ѫза | старослов’янська |
вѫза | старослов’янська |
вѫзъ | старослов’янська |
ву́зол | українська |
в'яза́ти | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України