ENG — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. ǫzъkъ‹*onzŭ-kŭ «вузький»;

споріднене з лит. añkštas, гот. aggwus, двн. ęngi, angi, ΗΒΗ. eng, лат. angustus, дінд. aṁhúḥ, вірм. anžuk «тс.»;

іє. *angh-;

р. у́зкий, бр. ву́зкі, др. узъкъ, п. wąski, ч. úzký, слц. úzky, вл. wuzki, нл. huzki, схв. узак, слн. ozek, стсл. ѫзъкъ;

псл. ǫgorъ «випалений ліс, призначений для поля», що є префіксальним утворенням від основи дієслова *gorěti (при підсічному землеробстві поля виникали після випалювання лісів);

зіставлялося також із свн. снн. anger, двн. днн. angar «лука, місце, заросле травою», н. Anger «луг, вигін, галявина» і далі, без форманта -r-, з дісл. дат. eng, шв. äng, снідерл. enc, гол. enk «поле» (Machek ESJČ 667);

бр. [уго́р] «виоране поле», п. ugor «пар; переліг», ugór, ugora «тс.», ч. слц. úhor, болг. у́гар, схв. у̏гāр «тс.»;

псл. *ǫza, мн. *ǫzy;

споріднене з укр. ву́зол, в’яза́ти;

зіставляється з лит. vyžà «лапоть», výžti «плести лапті» (Petersson AfSlPh 36, 150, проти Фасмер IV 152), з лат. angō «стискаю, душу», гр. ἄγχω «здавлюю» (Брандт РФВ 22, 116–117, проти Фасмер там само), з лит. аñkštas «тісний, вузький», гот. aggwus, двн. еngi [‹*angi], нвн. eng, дісл. øngr «тс.», дінд. aṁhúḥ «вузький»;

іє. *ang̑h-;

р. у́за, у́зы, бр. ву́зы «тісні зв’язки; те, що зв’язує, об’єднує» (з рос.), др. оуза «окови», п. więzy, схв. везе, у̏зе «в’язниця; кайдани», слн. vézi, стсл. ѫза, вѫза, вѫзъ;