ELECTRON — ЕТИМОЛОГІЯ

очевидно, запозичено за посередництвом російської мови з французької (проти запозичення з англійської або з німецької мови свідчить наголос – пор. англ. eléctron, нвн. Eléktron);

фр. électron походить від англ. electron, створеного в 1891 р. англійським ученим Стоуні на основі гр. ἤλεκτρον (і -оς) «янтар; сплав золота і срібла», слова спільного походження з гр. ἠλέκτωρ (-ορος) «блискучий», очевидно, спорідненого з дінд. ulka «вогняне явище, метеор, головня»;

р. бр. электро́н, п. ч. вл. elektron, слц. слн. elektrón, болг. м. електро́н, схв. èлектрон;

запозичення із західноєвропейських мов;

н. Néutron, фр. англ. neutron утворені від лат. neuter «жоден з двох, ні той ні інший» за аналогією до електро́н (electron);

р. бр. нейтро́н, п. ч. вл. neutron, слц. neutrón, болг. м. неутро́н, схв. неỳтрŌн, слн. nevtrón;

запозичення з англійської мови;

англ. synchrotron утворено з частин основ synchronous «синхронний, одночасний», що походить від гр. σύγχρονος «одночасний», утвореного з прийменника συν «з, разом з» і основи іменника χρόνος «час», та electron «електрон»;

р. болг. синхро-тро́н, бр. сінхратро́н, п. ч. synchrotron, слц. synchrotrón, слн. sinhrotrón;