ELEANOR — ЕТИМОЛОГІЯ
Елеоно́ра
нове запозичення з однієї з західноєвропейських мов, найвірогідніше через німецьку (нвн. Eleonore) з англійської;
англ. Eleanor (Elinor) є ім’ям, запозиченим через старофранцузьку мову (фр. ст. Elienor, Alienor) із старопровансальської;
пров. ст. Alienor, можливо, походить від гр. ἔλεος «милосердя, співчуття, уболівання», етимологічно нез’ясованого;
менш переконливе пояснення імені (Paul Kl. Vnb. 89) як гебрайського за походженням із значенням «бог – моє світло», при якому припущуваного гебрайського прототипу не наводиться;
р. Элеоно́ра, бр. Элеано́ра, п. ч. Eleonora, слц. слн. Eleonóra, болг. Елеоно́ра;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Леоно́ра
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
Eleanor | англійська |
Элеано́ра | білоруська |
Елеоно́ра | болгарська |
ἔλεος «милосердя, співчуття, уболівання» | грецька |
Eleonora | польська |
Alienor | провансальська |
Элеоно́ра | російська |
Eleonóra | словацька |
Eleonóra | словенська |
Eleonora | чеська |
Alienor | ? |
значенням «бог -- моє світло» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України