EISEN — ЕТИМОЛОГІЯ

банка́с «залізний шпеник для закріплення дошки при струганні на столярному верстаті»

через польську мову запозичено з німецької;
нім. Bankeisen «скоба, лапа» є складним словоМ, утвореним з іменників Bank «лава, верстат» і Eisen «залізо», спорідненого з англ. iron, пкельт. īsarno- (дірл. iarann, кімр. haiarn «тс.»);
п. bankajz, bankajza «лапа, скоба»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
iron англійська
Bankeisen «скоба, лапа» німецька
bankajz «лапа, скоба» польська
bankajza «лапа, скоба» польська
īsarno- (дірл. iarann, кімр. haiarn «тс.») пракельтська
Bank «лава, верстат» ?
Eisen «залізо» ?

бі́ґлязь «праска»

запозичення з німецької мови;
н. Bǘgeleisen «праска» утворедоз основ іменників Bǘgel «скоба» (пов’язаного з дієсловом biegen «гнути», спорідненим з гр. φεύγω «утікаю», лит. bűgti «лякатися, відступати») і Eisen «залізо» (спорідненого з англ. iron «тс.», пгерм. *īsarna-, пкельт. *īsarno);
початкове значення «залізо зі скобою (ручкою)»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

бі́ґлез
бі́ґляз
бі́ґляйзь
пи́ґлізь «тс.»
пи́ґляз
пи́ґлязь
пи́ґляйз
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Bǘgeleisen «праска» німецька
Bǘgel «скоба» (пов’язаного з дієсловом biegen «гнути», спорідненим з гр. φεύγω «утікаю», лит. bűgti «лякатися, відступати») ?
Eisen «залізо» (спорідненого з англ. iron «тс.», пгерм. *īsarna-, пкельт. *īsarno) ?
значення «залізо зі скобою (ручкою)» ?

люта́зня «паяльна трубка»

н. Lóteisen є складним словом, утвореним з основ дієслова löten «паяти» та іменника Eisen «залізо»;
очевидно, через посередництво польської мови (п. [lutajza] «вид скоби для паяння») запозичено з німецької;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Lóteisen німецька
löten «паяти» німецька
Eisen «залізо» німецька
lutajza польська

снайте́за «прилад, яким роблять гвинтові нарізи»

видозмінене запозичення з польської мови;
п. [sznajdeza] «гвинторізна дошка, гвинторіз», [sznajdyza, sznejdeza] «тс.» походять від нім. Schnéideisen «тс.», утвореного з основ дієслова schneiden «різати», спорідненого з свн. снн. снідерл. snīden, двн. snīdan, днн. snīthan, дфриз. snītha, дісл. snīða, гот. sneiþan «тс.», псл. [*snětъ], укр. [сніт] «колода, обрубок», та іменника Eisen «залізо»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

сніте́за «вид ковальського інструмента»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
sneiþan «тс.» готська
snīdan давньоверхньонімецька
snīða давньоісландська
snīthan давньонижньонімецька
snītha давньофризька
Schnéideisen «тс.» німецька
sznajdeza «гвинторізна дошка, гвинторіз» польська
*snětъ праслов’янська
snīden середньоверхньнімецька
snīden середньонижньонімецька
snīden середньонідерландська
сніт «колода, обрубок» українська
sznajdyza «тс.» ?
sznejdeza «тс.» ?
schneiden «різати» ?
Eisen «залізо» ?

стаме́ска

запозичення з російської мови;
р. стаме́ска, [стаме́зка] походить від нн. stemmīzn̥ або нвн. Stemmeisen «стамеска, долото, зубило», утвореного з основ дієслова stemmen «видовбувати», спорідненого з снн. снідерл. stẹmmen, днн. stẹmmien, дангл. stẹmman, дісл. ісл. stemma «тс.», лтс. stuômótiês «спотикатися; заїкатися», stùmt «штовхати, посувати», лит. stùmti «тс.», та іменника Eisen (двн. īsan) «залізо», що, як і днн. дісл. īsarn, дангл. īse(r)n, дірл. iarann, кімр. haiern, вважається результатом давнього запозичення з іллірійської мови;
бр. стаме́ска;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
стаме́ска білоруська
stẹmman давньоанглійська
īse(r)n давньоанглійська
īsan «залізо» давньоверхньонімецька
iarann давньоірландська
stemma «тс.» давньоісландська
īsarn давньоісландська
stẹmmien давньонижньонімецька
īsarn давньонижньонімецька
stemma «тс.» ісландська
haiern кімрська
stuômîtiês «спотикатися; заїкатися» латиська
stùmt «штовхати, посувати» латиська
stùmti «тс.» литовська
stemmīzn̥ нижньонімецька
Stemmeisen «стамеска, долото, зубило» нововерхньонімецька
stemmen «видовбувати» нововерхньонімецька
Eisen нововерхньонімецька
стаме́ска російська
стаме́зка російська
stẹmmen середньонижньонімецька
stẹmmen середньонідерландська

плита́їс «інструмент, за допомогою якого швець загладжує кінці підошви»

запозичення з німецької мови;
н. Plätteisen «тс.; праска» складається з основ слів Plätte «тс.», plätten «прасувати», які через нар.-лат. *plattus «рівний, плоский» зводяться до гр. πλατύς «широкий», спорідненого з лит. platѝs «тс.», псл. plastъ «пласт», *pletje «плече», та Eisen «залізо», що походить від двн. īsan, яке разом з іншими германськими формами та кельт. *īsarno- вважається запозиченням з іллірійської мови;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
πλατύς «широкий» грецька
īsan давньоверхньонімецька
*īsarno- кельтські
platùs «тс.» литовська
*plattus «рівний, плоский» народнолатинська
Plätteisen «тс.; праска» німецька
Plätte «тс.» німецька
plätten «прасувати» німецька
Eisen «залізо» німецька
plastъ «пласт» праслов’янська
*pletje «плече» праслов’янська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України