EGG — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ова́л
запозичення із західноєвропейських мов;
фр. ovale, англ. oval, н. Ovа́l походять від слат. ōvālis «яйцеподібний», пов’язаного з лат. ōvum «яйце», спорідненим з гр. ὠ˜ον, дісл. egg, дангл. æg, двн. ei, нвн. Ei, псл. *aje «тс.», укр. яйце́;
р. болг. ова́л, бр. ава́л, п. вл. owal, ч. слц. слн. ovа́l, м. овал, схв. о̀ва̄л;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ова́льний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| oval | англійська |
| ава́л | білоруська |
| ова́л | болгарська |
| owal | верхньолужицька |
| ὠ˜ον | грецька |
| æg | давньоанглійська |
| ei | давньоверхньонімецька |
| egg | давньоісландська |
| ōvum «яйце» | латинська |
| овал | македонська |
| Ovа́l | німецька |
| Ei | нововерхньонімецька |
| owal | польська |
| *aje «тс.» | праслов’янська |
| ова́л | російська |
| л | сербохорватська |
| ōvālis «яйцеподібний» | середньолатинська |
| ovа́l | словацька |
| ovа́l | словенська |
| яйце́ | українська |
| ovale | французька |
| ovа́l | чеська |
о́цель «шип на підкові»
через польську мову запозичено з чеської;
ч. ocel «сталь», очевидно, походить з нар.-лат. *aciāle, пов’язаного з лат. aciēs «гостряк, лезо», спорідненим з гр. ἀκίς «жало, шип, колючка», двн. eсka «гостряк», днн. eggia «кут, край, гострота, лезо», дісл. egg, дангл. ecg, англ. edge «тс.», псл. osla «точильний камінь»;
др. оцѣлъ «загартоване залізо, сталь», оцѣль «тс.», п. ocel «шип на підкові; сталь», ocyl «тс.», слц. ocel’ «сталь», вл. wocel, схв. о̀ца̄л, слн. [ocȇl], р.-цсл. оцѣлъ, оцѣль «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
наоцели́ти
«загартувати»
о́ці́лок
«кресало; залізний шпат»
оці́ль
«сталь»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| edge «тс.» | англійська |
| wocel | верхньолужицька |
| ἀκίς «жало, шип, колючка» | грецька |
| ecg | давньоанглійська |
| eсka «гостряк» | давньоверхньонімецька |
| egg | давньоісландська |
| eggia «кут, край, гострота, лезо» | давньонижньонімецька |
| оцѣлъ «загартоване залізо, сталь» | давньоруська |
| aciēs «гостряк, лезо» | латинська |
| *aciāle | народнолатинська |
| ocel «шип на підкові; сталь»«тс.» | польська |
| ocyl «шип на підкові; сталь»«тс.» | польська |
| osla «точильний камінь» | праслов’янська |
| оцѣлъ | русько-церковнослов’янська |
| л | сербохорватська |
| ocel' «сталь» | словацька |
| ocȇl | словенська |
| оцѣль «тс.» | українська |
| оцѣль «тс.» | українська |
| ocel «сталь» | чеська |
яйце́ «сукупність білка і жовтка, з яких утворюється зародок у птахів; (анат.) сім’яники (мн. я́йця)»
псл. *aje (‹ jaje/vaje), (зменш.) *ajьce;
споріднене з двн. ei «яйце», н. Ei, дісл. egg, гот. [(крим.) ada], кімр. wy, корн. ст. uy, корн. oy, ос. aіk, aikæ, перс. xāya, ав. aya-, гр. ῳ̃όν, лат. ōvum, вірм. ju;
іє. *ōi̯-, *ōi̯om або *ōu̯i̯om;
пов’язується (Specht 28) з іє.*au̯is «птах» (пор. лат. avis «тс.»);
р. яйцо́, бр. яйцо́, я́йка, др. яице «яйце», п. jaje, [jajo, jajce, jajco, wajce], jajko, ч. vejce, ст. vajce, [jajo, jajko], слц. vajce, [vajo], [(сх.) vajco], вл. jejo, нл. jajo, jajko «тс.», полаб. joji (‹ *jaje) «яйце», jojě (‹*jaji) «testiculi», болг. яйце́ «яйце», м. jаjце, схв. jа́je, слн. jájce, стсл. аицє, цсл. аицє «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
з'я́йчитися
«бути заплідненою (про курку, гуску і под.)»
яє́чний
яє́чник
«(анат.); (бот.) [грузд, Agaricus caesareus Scop. (Аma-nita); лисичка, Cantharellus cibarius Fr.] Mak»
яє́чниця
«яєчня; (бот.) грузд, Agaricus caesareus Scop. (Amanita)»
яє́чня
яє́шний
яє́шник
«омлет Нед; (бот.) грузд, Agaricus caesareus Scop. (Amanita) Г, Mak; білий гриб, лисичка, опеньок; їстівний гриб, споріднений з мухомором ВеНЗн»
яє́шниця
«яєчня Дз УЗЛП; (бот.) (пошвиста) вид гриба, Agaricus vaginatus Bull. (Amanita) Mak»
яє́шня
«яєчня»
я́йко
«яйце»
я́йо
«яєчко»
(дит.)
яйцева́тий
«яйцеподібний»
яйцівка
«вид слимака, Ovula»
яйцюва́тий
«тс.»
я́йця
«назва гри»
(мн.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| aya- | авестійська |
| яйцо́ | білоруська |
| я́йка | білоруська |
| яйце́ «яйце» | болгарська |
| jejo | верхньолужицька |
| ju | вірменська |
| ada (крим.) | готська |
| ῳ̃όν | грецька |
| ei «яйце» | давньоверхньонімецька |
| egg | давньоісландська |
| яице «яйце» | давньоруська |
| *ōi̯- | індоєвропейська |
| *ōi̯om | індоєвропейська |
| *ōu̯i̯om | індоєвропейська |
| *au̯is «птах» (пор. лат. avis «тс.») | індоєвропейська |
| wy | кімрська |
| uy (ст.) | корнська |
| oy | корнська |
| ōvum | латинська |
| avis | латинська |
| jаjце | македонська |
| jajo «тс.» | нижньолужицька |
| jajko «тс.» | нижньолужицька |
| Ei | німецька |
| aіk | осетинська |
| aikæ | осетинська |
| xāya | перська |
| joji «яйце»«testiculi» (‹ *jaje)(‹‹*jaji) | полабська |
| jojě «яйце»«testiculi» (‹ *jaje)(‹‹*jaji) | полабська |
| *jaje | полабська |
| *jaji | полабська |
| jaje | польська |
| jajo | польська |
| jajce | польська |
| jajco | польська |
| wajce | польська |
| jajko | польська |
| *aje (‹ jaje/vaje) | праслов’янська |
| *ajьce | праслов’янська |
| jaje/vaje | праслов’янська |
| яйцо́ | російська |
| jа́je | сербохорватська |
| vajce | словацька |
| vajo | словацька |
| jájce | словенська |
| cтсл. аицє | словенська |
| аицє «тс.» | церковнослов’янська |
| vejce | чеська |
| vajce (ст.) | чеська |
| jajo | чеська |
| jajko | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України