DUG — ЕТИМОЛОГІЯ
дюк «гусінь комахи дейлефілі молочайної, Deilephila euphorbiae; хрущ ВеНЗн; нічний метелик, Sphinx L.; гусінь з рогом на передостанньому членику хвоста; нічний метелик дейлефілі молочайної ВеЛ; демон, чорт, злий дух ЕЗб 24; хвороба чи смерть, викликана злим духом; черв’як, що призводить до захворювання худоби; мор, хвороба худоби St. sl. З»
запозичено з румунської мови, очевидно, ще в XIV – XV ст;
рум. diug, dug «падло, стерво; ледащо, нероба» походить від yr. dőg, deg «падло, стерво; мор, заразна хвороба; чума», dogleni «падати» (про худобу);
ентомологічне значення розвинулось пізніше, з української мови шляхом зворотного запозичення з’явилось уг. gyuk «нічний метелик»;
п. [dziuk, diug, diuga] «чорт, злий дух; жук, що викликає захворювання; хвороба; велика волохата гусінь; нічний метелик» (з укр.), слц. diuk, dug, ďuk «злий дух, чорт; хвороба худоби; нічний метелик» (з укр.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
дюґ
«тс.»
дюґовиця
дюґовник
дюкош
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| dziuk «чорт, злий дух; жук, що викликає захворювання; хвороба; велика волохата гусінь; нічний метелик» (з укр.) | польська |
| diug «чорт, злий дух; жук, що викликає захворювання; хвороба; велика волохата гусінь; нічний метелик» (з укр.) | польська |
| diuga «чорт, злий дух; жук, що викликає захворювання; хвороба; велика волохата гусінь; нічний метелик» (з укр.) | польська |
| diug | румунська |
| diuk «злий дух, чорт; хвороба худоби; нічний метелик» (з укр.) | словацька |
| dug «злий дух, чорт; хвороба худоби; нічний метелик» (з укр.) | словацька |
| ďuk «злий дух, чорт; хвороба худоби; нічний метелик» (з укр.) | словацька |
| gyuk «нічний метелик» | угорська |
| dug «падло, стерво; ледащо, нероба» | ? |
| dőg | ? |
| deg «падло, стерво; мор, заразна хвороба; чума» | ? |
| dogleni «падати» (про худобу) | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України