DRUG — ЕТИМОЛОГІЯ
друг
псл. *drugь «товариш, приятель»;
споріднене з лит. draũgas «супутник, товариш», draũg, draugè «разом, спільно», sudrùgti «приєднатися», лтс. dràugs «товариш, колега; другий член пари; інший», прус. draugi- «з-» (draugiwaldunen (зн. в.) «співспадкоємець»);
пор. також гот. gadraúhts «солдат», driugan «воювати, боротися», двн. truht «громада, загін, кортеж», truhtīn «воєначальник», дісл. drōtt «загін охоронців, почет», дангл. druht «тс.»;
іє. *dhrugh- (*dherough-) «бути готовим, міцним», похідне від *dher-;
за іншим поясненням (Трубачев Терм. родства 172 – 173; Мартынов Сл.-герм. взаимод. 205 – 207) псл. drugъ виводиться з іє. *dhreu-/dhru- «міцний, тривкий, надійний, вірний» (звідки й іє. *dhereuo- «дерево; надійний, вірний», пор. нім. trauen «вірити»);
в такому разі пов’язується з гот. triggws «вірний», дісл. tryggr, дангл. getrywe, днн. triuwi, двн. gitriuwi «тс.»;
Мартинов висловлює припущення про запозиченість прагерманських форм (прагерм. *drauga «друг», *draugti «дружина») з праслов’янської мови;
із сполучень типу стсл. дроугъ дроуга розвинулися прикметникове і числівникове значення «інший, другий», засвідчені в усіх слов’янських мовах;
останнім часом запропоновано нове зіставлення з дінд. druh- «ворожа демонічна істота», ав. druxš «Друг – демонічна істота, уособлення злих сил» (Иванов Сл. и балк. языкозн. 67 – 70);
р. бр. друг, др. другъ, п. druh (з укр. чи бр.), [druch, druchna], ст. drug «друг», drugi «другий, інший», ч. druh, druhý, слц. druh, вл. druh «друг», druhak «інший», нл. ст. drug, drugi, полаб. draug «інший», болг. м. друг «інший», болг. друга́р «товариш», схв. друг, дрỳгāр «тс.», другӣ «другий», слн. drúg «товариш», drúgi «інший, другий», стсл. дроугъ «товариш; інший»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
друга́к
«тс.; дворічне лоша чи теля»
дру́гий
другинець
«другий рій бджіл»
други́ня
«подруга»
дру́жа
«подруга»
дру́жба
«приязнь; [весільний товариш]»
дру́жбити
«бути дружкою»
дружикува́ти
«тс.»
дружина
«загін»
дружи́на
«загін, почет; жінка»
дружи́нник
дружи́ти
«товаришувати»
дружи́ще
дру́жка́
«подруга нареченої»
дружко́
«весільний товариш»
дружкува́ти
дру́жний
«одностайний»
дру́жник
«охоронець»
дру́жній
«товариський»
дру́жчини
«свято дружок»
дру́жчити
друзь
«тс.»
друзя́ка
«друг»
за́дру́га
«патріархальна сімейна община у південних слов’ян»
(іст.)
за́друге
«вдруге»
здружи́ти
не́друг
одру́жений
одру́жувати
пі́ддру́жба
«помічник весільного товариша»
піддру́жбик
піддру́жжя
піддру́жий
пі́ддружка
«помічниця подруги нареченої»
пі́ддружко
пі́ддружний
«тс.»
по-дру́зьки
по́друг
«чоловік,, подружжя»
подру́га
подругува́ти
подру́жжя
подру́жий
подру́жи́на
«подруга»
подру́жниця
«тс.»
подру́жній
удру́ге
удружи́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| druxš «Друг -- демонічна істота, уособлення злих сил» | авестійська |
| друг | білоруська |
| друг «інший» | болгарська |
| друга́р «товариш» | болгарська |
| druh «друг»«інший» | верхньолужицька |
| druhak «друг»«інший» | верхньолужицька |
| gadraúhts «солдат» | готська |
| triggws «вірний» | готська |
| druht «тс.» | давньоанглійська |
| getrywe | давньоанглійська |
| truht «громада, загін, кортеж» | давньоверхньонімецька |
| gitriuwi «тс.» | давньоверхньонімецька |
| druh- «ворожа демонічна істота» | давньоіндійська |
| drōtt «загін охоронців, почет» | давньоісландська |
| tryggr | давньоісландська |
| triuwi | давньонижньонімецька |
| другъ | давньоруська |
| *dhrugh- «бути готовим, міцним» (*dherough-) | індоєвропейська |
| *dhreu-/dhru- «міцний, тривкий, надійний, вірний» (звідки й іє. *dhere$uo- «дерево; надійний, вірний», пор. нім. trauen «вірити») | індоєвропейська |
| dràugs «товариш, колега; другий член пари; інший» | латиська |
| draũgas «супутник, товариш» | литовська |
| друг «інший» | македонська |
| drug | нижньолужицька |
| drugi | нижньолужицька |
| draug «інший» | полабська |
| druh (з укр. чи бр.) | польська |
| *drugь «товариш, приятель» | праслов’янська |
| drugъ | праслов’янська |
| draugi- «з-» (draugiwaldunen (зн. в.) | прусська |
| друг | російська |
| друг | сербохорватська |
| druh | словацька |
| drúg «товариш»«інший, другий» | словенська |
| drúgi «товариш»«інший, другий» | словенська |
| дроугъ дроуга розвинулися прикметникове і числівникове значення «інший, другий» | старослов’янська |
| дроугъ «товариш; інший» | старослов’янська |
| druch | українська |
| druchna | українська |
| дрỳгāр «тс.» | українська |
| другӣ «другий» | українська |
| druh | чеська |
| druhý | чеська |
| draũg | ? |
| draugè «разом, спільно» | ? |
| sudrùgti «приєднатися» | ? |
| також | ? |
| driugan «воювати, боротися» | ? |
| truhtīn «воєначальник» | ? |
| *dher- | ? |
| drug «друг»«другий, інший» | ? |
| drugi «друг»«другий, інший» | ? |
| drug | ? |
| drugi | ? |
друґа́р «весло, кермо; держак рульового весла на плоті; молода сосонка»
пов’язане з псл. *drǫgъ «палиця, жердина» і, очевидно, утворене від рум. drug «палиця (дерев’яна чи залізна), жердина, веретено», що, в свою чергу, походить від схв. друг «тс.» (Scheludko 132);
припущення про польське посередництво (Bern. I 229; Richhardt 43) мало обґрунтоване (пор. відмінність значення і наголосу у п. drągarz «візникваговіз»), так само, як і зведення форми до відмінного за значенням сгр. δρουγγάρις «військовий загін на постої» (Bern. І 229; Фасмер ГСЭ III 56);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| *drǫgъ «палиця, жердина» | праслов’янська |
| drug «палиця (дерев’яна чи залізна), жердина, веретено» | румунська |
| друг «тс.» | сербохорватська |
| δρουγγάρις «військовий загін на постої» | середньогрецька |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України