DORN — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
де́рен
псл. *dьṛnъ «дерен», субстантивований пасивний дієприкметник від derǫ, dьrati «дерти»;
споріднене з лит. dìrti «зрізати дернину», дінд. dīṛnáḥ «розщеплений», кімр. darn «частина, кусок»;
малоймовірний зв’язок з лат. frons «листя, зелень», гр. δρόνα «квіти, трави» (Solmsen KZ 35, 474–476);
р. дёрн, бр. дзёран, дзярно́, др. дьрнъ, п. darń, [darn], каш. [darna, dzarna], ч. слц. drn, вл. dorn, нл. dern, derno, болг. дрън «грудка, кусок», слн. dŕn «дерен», стсл. дрънъ «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
дерна́
дерна́к
дерни́на
дерни́ння
«місце, покрите дерном; торф»
дерни́стий
дерни́ця
«кусок дерну, вирізаний для годівлі гусят»
дерно́вий
дернови́на
«місце, покрите дерном»
дернови́нний
дернува́ти
дернува́тий
дерню́ка
«дернина»
де́рня́
дерня́г
«тс.»
дерня́к
«цілина»
дерня́нка
«дернова мушка, Myrmica caespitum»
(ент.)
задерні́ти
одерни́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| дзёран | білоруська |
| дрън «грудка, кусок» | болгарська |
| dorn | верхньолужицька |
| δρόνα «квіти, трави» | грецька |
| dīṛnáḥ «розщеплений» | давньоіндійська |
| дьрнъ | давньоруська |
| darna | кашубський |
| dzarna | кашубський |
| darn «частина, кусок» | кімрська |
| frons «листя, зелень» | латинська |
| dìrti «зрізати дернину» | литовська |
| dern | нижньолужицька |
| derno | нижньолужицька |
| darń | польська |
| *d «дерен» | праслов’янська |
| дёрн | російська |
| drn | словацька |
| dŕn «дерен» | словенська |
| дрънъ «тс.» | старослов’янська |
| дзярно́ | українська |
| darn | українська |
| drn | чеська |
| dьrati «дерти» | ? |
до́рник «пробій (стрижень для пробивання дірок)»
н. Dorn «колючка; пробій», двн. dorn «колючка, терен», споріднене з дангл. дфриз. англ. thorn «терен (кущ)», гот. þaúrnus «колючка», зіставляється з стсл. трънъ, що відповідає укр. те́рен;
через посередництво польської мови запозичено з німецької;
р. дорн, п. dornik, dorn, болг. [до́рник, до́рен, до́рна] «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| thorn «терен (кущ)» | англійська |
| до́рник | болгарська |
| þaúrnus «колючка» | готська |
| thorn «терен (кущ)» | давньоанглійська |
| dorn «колючка, терен» | давньоверхньонімецька |
| thorn «терен (кущ)» | давньофризька |
| Dorn «колючка; пробій» | німецька |
| dornik | польська |
| dorn | польська |
| дорн | російська |
| трънъ | старослов’янська |
| те́рен | українська |
| до́рен | українська |
| до́рна «тс.» | українська |
мутердо́ринь «прилад, яким вибивають дірки в гайках»
запозичення з німецької мови;
н. Mútterdorn «тс.» є складним словом, утвореним з іменників Mutter «гайка» і Dorn «колючка, терен; пробійник»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Mútterdorn «тс.» | німецька |
| Mutter «гайка» | ? |
| Dorn «колючка, терен; пробійник» | ? |
те́ре́н «Prunus spinоsa L.» (бот.)
псл. *tьrnъ «колючка», споріднене з дінд. tṛ́ṇam «травинка, стеблинка», гр. τέρναξ «стебло кактуса», гот. þaúrnus «колючка», двн. thorn, dorn, нвн. Dorn, дангл. þorn, днн. англ. thorn «тс.», ірл. trāinīn «травинка, билинка»;
іє. *(s)ter- «колюча стеблина, колючка»;
р. тёрн «терен», тёрен, бр. цёрн «тс.», др. търнъ «терен; колючка», п. cierń «колючка», ciernie «терня, терни», tarń «тс.», ч. trn «колючка», trní «терня, терни», слц. tŕň «колючка», tŕnie «терня, терни», вл. ćerń «колючка», нл. śerń «тс.», болг. трън «колючка; терен», м. трн, схв. тр̑н «тс.», слн. tŕn «колючка», стсл. трънъ «колючка; терновий кущ»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
дере́н
«терен»
дерні́вка
«тернівка»
обтерни́ти
«обгородити терном»
тер
«терен»
терени́на
«ягода терну»
тере́нний
«терновий»
тереня́к
«тернівка»
те́рінь
«терен»
терн
те́рнавка
«тернослива, Prunus insititia L.»
терне́нький
«зроблений з терну»
те́рненько
«терен»
терни́
терни́к
терни́на
«терен; одна ягідка терну; [дереза Мо, Ме]»
терни́стий
терни́ти
«обсаджувати, обгороджувати терном»
терни́ця
«деревце терну»
терні́вка
тернки́
«ягоди терну»
те́рно́
«ягода терну Г; терен ВеБ»
терно́вий
тернови́к
«лящ, який нереститься під час цвітіння терну»
тернови́на
«кущ терну»
терновник
«терен»
терно́к
«тс.»
терно́ха
«слива садова, Prunus domestica L.»
тернува́тий
«зарослий кущами терну»
тернь
«терен»
те́рня
тернявка
«тс.»
терня́к
«терновий кущ»
терня́нка
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| thorn «тс.» | англійська |
| цёрн «тс.» | білоруська |
| трън «колючка; терен» | болгарська |
| ćerń «колючка» | верхньолужицька |
| þaúrnus «колючка» | готська |
| τέρναξ «стебло кактуса» | грецька |
| þorn | давньоанглійська |
| thorn | давньоверхньонімецька |
| dorn | давньоверхньонімецька |
| tṛ́ṇam «травинка, стеблинка» | давньоіндійська |
| thorn «тс.» | давньонижньонімецька |
| търнъ «терен; колючка» | давньоруська |
| *(s)ter- «колюча стеблина, колючка» | індоєвропейська |
| trāinīn «травинка, билинка» | ірландська |
| трн | македонська |
| śerń «тс.» | нижньолужицька |
| Dorn | нововерхньонімецька |
| cierń «колючка»«терня, терни»«тс.» | польська |
| ciernie «колючка»«терня, терни»«тс.» | польська |
| tarń «колючка»«терня, терни»«тс.» | польська |
| *t<SUP>ь</SUP>rnъ «колючка» | праслов’янська |
| тёрн «терен» | російська |
| тёрен | російська |
| тр̑н «тс.» | сербохорватська |
| tŕň «колючка»«терня, терни» | словацька |
| tŕnie «колючка»«терня, терни» | словацька |
| tŕn «колючка» | словенська |
| трънъ «колючка; терновий кущ» | старослов’янська |
| trn «колючка»«терня, терни» | чеська |
| trní «колючка»«терня, терни» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України