DORF — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичення з італійської мови;

іт. taverna «таверна, шиночок; трактир» походить від лат. taberna «дощана хатина; приміщення, крамниця, харчевня», що виникло, очевидно, з *traberna, похідного від trabs «колода, брус, балка», спорідненого з гр. τέραμνον «хата, житло», τέρεμνον «тс.», ірл. treb «приміщення», дангл. þorp «село», англ. thorp, двн. thorf, нвн. Dorf «тс.», гот. þaúrp «маєток», лит. trobà «хата»;

р. бр. болг. таве́рна, п. tawerna, taberna, ч. слц. taverna, слн. tavêrna;

очевидно, запозичення з грецької мови;

гр. τέρεμνον «хата, дім» виникло з τέραμνον «тс.», спорідненого з лат. trabs «колода, брус», дкімр. treb «житло», гот. þaúrp «маєток», двн. dorf «село», днн. thorp «тс.», лит. trobà «хата, дім»;

існує також припущення про спорідненість псл. *termъ з гр. τέρεμνον (Brückner 580; Kretschmer Glotta 24, 9–10; Ильинский Сб. Сумцову 371–372; ИОРЯС 23/1, 141–142; Frick BB 1, 171; Hofmаnn 359);

помилковим є зіставлення (Ramstedt 393; Львов Лексика ПВЛ 116–117) з кипч. tärmä «жіноча кімната», монг. terme, калм. termǝ «стіна»;

р. те́рем «терем», бр. це́рам «тс.», др. тєрємъ «високий будинок, палац; покров, балдахін; купол», п. terem «терем», ст. trzem «сіни», слц. terem «терем», болг. трем «тс.», м. трем «сіни; крита галерея», схв. трȇм «тс.», слн. [trẹ̑m] «навіс», стсл. трѣмъ «високий будинок, палац»;

запозичено з французької мови, можливо, через посередництво німецької (н. Trúppe);

фр. troupe «громада, натовп, банда», ст. trope походить від пізньолат. troppus «гурт» і далі від франк. *þrop «група», що виникло внаслідок метатези з *þorp «натовп, гурт, село», спорідненого з дангл. þorp, þrop, англ. thorp «село» (іст.), нвн. Dorf «село», кімр. treb «житло», лит. trobà «будівля», лтс. trāba «тс.»;

р. тру́ппа, ст. труп, бр. болг. м. тру́па, п. ч. заст. слц. нл. trupa, схв. тру̑па, слн. trúpa;