DISPATCH — ЕТИМОЛОГІЯ
диспе́тчер
запозичення з англійської мови;
англ. dispatcher «диспетчер, експедитор» утворено від dispatch «відправляти», що походить від ісп. порт. despachar «поспішати; прискорювати», утвореного за допомогою префікса des- (з лат. dis-) від нар.-лат. *pactāre «прив’язувати, зв’язувати», що є формою фреквентатива від лат. pangere «тс.», спорідненого з pacīscī «домовлятися», pāx «мир»;
р. диспе́тчер, бр. дыспе́тчар, п. dyspeczer, ч. слц. dispečer, вл. dispatcher, болг. диспе́чер, схв. диспèчер, слн. dispéčer;
Фонетичні та словотвірні варіанти
диспетчериза́ція
диспе́тчерська
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| dispatcher «диспетчер, експедитор» | англійська |
| дыспе́тчар | білоруська |
| диспе́чер | болгарська |
| dispatcher | верхньолужицька |
| despachar «поспішати; прискорювати» | іспанська |
| pangere «тс.» | латинська |
| *pactāre «прив’язувати, зв’язувати» | народнолатинська |
| dyspeczer | польська |
| despachar «поспішати; прискорювати» | португальська |
| диспе́тчер | російська |
| диспèчер | сербохорватська |
| dispečer | словацька |
| dispéčer | словенська |
| dispečer | чеська |
| dispatch «відправляти» | ? |
| des- (з лат. dis-) | ? |
| pacīscī «домовлятися» | ? |
| pāx «мир» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України