DIS — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичено з латинської мови через західноєвропейські (н. Dispersión, фр. англ. dispersion);

лат. dispersio «розсіяння, розпорошення» пов’язане з дієсловом dispergere «розсипати, розсіювати», утвореним за допомогою префікса dis«роз-» від spargere «сипати, сіяти», спорідненого з дангл. spearca «іскра», снн. sparke «тс.», дінд. sphúrjati «потріскує», ав. sparəγa «гілка, пагін», гр. σφαραγέω «тріщу», лит. sprageti «тріщати, тріскатись; шипіти»;

р. диспе́рсия, бр. дыспе́рсія, п. dyspersja, ч. disperze, слц. disperzia, схв. диспèрзија, слн. disperzíja;

запозичення з німецької мови;

н. Differentiále «диференціал» виникло на базі лат. differentia «різниця, відмінність», що походить від differre «розносити», утвореного за допомогою префікса dis«роз-» від ferre «носити», яке відповідає псл. berǫ, укр. беру́;

р. дифференциа́л, бр. дыферэнцыя́л, п. dyferencjał, ч. слц. слн. diferenciál, болг. диференциа́л, м. диференциjа́л, схв. диференциjáл;