DIONYSIUS — ЕТИМОЛОГІЯ
Дени́с
запозичено через церковнослов’янську мову в давньоруську з грецької;
гр. Διονύσιος походить від імені бога Διόνυσος «Діоніс», за припущенням, фракійсько-іллірійського;
р. Дени́с, заст. Диони́сий, бр. Дзяні́с, др. болг. Диони́сий, п. Dionizy, ч. Dionis, Dionýsius, слц. Dionýz, схв. Dionysius, слн. Dionizij, стсл. Дионисии, Дионисъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Дениско
(1430)
Дени́ско
Діонvсій
(1627)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Дзяні́с | білоруська |
| Диони́сий | болгарська |
| Διονύσιος походить від імені бога Διόνυσος «Діоніс» | грецька |
| Диони́сий | давньоруська |
| Dionizy | польська |
| Дени́с | російська |
| Dionysius | сербохорватська |
| Dionýz | словацька |
| Dionizij | словенська |
| Дионисии | старослов’янська |
| Dionis | чеська |
| Диони́сий | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України