DINAR — ЕТИМОЛОГІЯ
дина́р «старовинна монета мусульманських країн; грошова одиниця в Югославії, Іраку, Ірані, Тунісі, Алжірі та ін.»
через посередництво грецької мови (гр. δηνάριον) запозичено у давньоруську з латинської, пізніше в українську з сербохорватської та ін;
лат. dēnārius «римська срібна монета, що містить 10 асів (бронзових монет)» набуло цього значення внаслідок еліпсації словосполучення denarius nummus «тс.» (nummus «монета»);
походить від дистрибутивного числівника dēni «по десять» (з давнішого *dec-noi), пов’язаного з decem «десять», спорідненим з псл. desętь, укр. де́сять;
р. дина́р, бр. дына́р, др. динарий «срібна монета», п. dinar, dynar, ч. dinár, denár, слц. dinár, м. ди́нар, схв. дȕнар, слн. denár, стсл. динарь;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
дына́р | білоруська |
динарий «срібна монета» | давньоруська |
dēnārius «римська срібна монета, що містить 10 асів (бронзових монет)» | латинська |
ди́нар | македонська |
dinar | польська |
dynar | польська |
desętь | праслов’янська |
дина́р | російська |
дȕнар | сербохорватська |
dinár | словацька |
denár | словенська |
динарь | старослов’янська |
де́сять | українська |
dinár | чеська |
denár | чеська |
nummus «тс.» (nummus «монета») | ? |
dēni «по десять» (з давнішого *dec-noi) | ? |
decem «десять» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України