DENS — ЕТИМОЛОГІЯ

днесь «сьогодні»

псл. dьnьsь «сьогодні» є прислівником, що виник із сполучення dьnьsь букв. «день цей»;
р. [днесь], др. дьньсь, п. dziś (‹dzińś), ч. dnes, ст. dens, слц. dnes, вл. dźens, dźensa, нл. źins, źinsa, полаб. dans, болг. м. днес, схв. дàнас, слн. [dnès], dánes, стсл, дьньсь;
Фонетичні та словотвірні варіанти

днески
дне́ська
дне́ськи
дне́шній
днись
дни́ська
ннись
нни́ська
нни́ськи «тс.»
пре́днесь «напередодні»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
днес болгарська
dźens верхньолужицька
dźensa верхньолужицька
дьньсь давньоруська
днес македонська
źins нижньолужицька
źinsa нижньолужицька
dans полабська
dziś (‹dzińś) польська
dьnьsь «сьогодні» праслов’янська
днесь російська
дàнас сербохорватська
dnes словацька
dnès словенська
dánes словенська
стсл українська
дьньсь українська
dnes чеська
dens ?

зубачка «зубна трава, Dentaria L.» (железовата)] (бот.)

виникло як калька латинської наукової назви dentaria, пов’язаної з dens (род. в. dentis) «зуб»;
назва мотивується тим, що бульбоподібне коріння рослини формою і кольором схоже на зуби людини;
р. зубя́нка, бр. зубні́ца, п. babie zęby, ч. babí zub;
Фонетичні та словотвірні варіанти

зубниця «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
зубні́ца білоруська
dens «зуб» латинська
dentaria латинська
babie zęby польська
зубя́нка російська
babí zub чеська

мастодо́нт «викопний ссавець, схожий на слона»

нлат. mastodon (род. в. mastodontis) «тс.» утворив французький зоолог Кюв’є з основ гр. μαστός «груди, вим’я» та ὀδoúς (род. в. ὀδόντος) «зуб», спорідненого з лат. dens «тс.», псл. *dęsna «ясна»;
назва, засвоєна літературною мовою з новолатинської наукової номенклатури;
р. болг. мастодо́нт, бр. мастадо́нт, п. ч. слц. mastodont, вл. mastodon, схв. мастòдон(т), слн. mastodón(t);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
мастадо́нт білоруська
мастодо́нт болгарська
mastodon верхньолужицька
μαστός «груди, вим’я» грецька
dens «тс.» латинська
mastodon «тс.» (род. в. mastodontis) новолатинська
mastodont польська
*dęsna «ясна» праслов’янська
мастодо́нт російська
мастòдон (т) сербохорватська
mastodont словацька
mastodón(t) словенська
mastodont чеська
ὀδόντος «зуб» ?

собачки «еритроній собачий зуб, Erythronium dens canis L.» (бот.)

похідне утворення від соба́ка;
назва могла бути зумовлена тим, що плоди цієї рослини, реп’яшки, чіпляютсья за одяг і за шерсть тварин;
разом з тим у назві можна вбачати неточну кальку другого компонента наукового найменування лат. dens canis, букв. «собачий зуб»;
р. [собачка] «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
dens латинська
собачка «тс.» російська
соба́ка ?

я́сна́ «слизова оболонка ротової порожнини»

псл. *dęsna/dęslo ‹ *dent-sno-/dent-slo- походять від індоєвропейської назви зуба *dent-/dn̥t-/ dont- (для якої припускався зв’язок із коренем *ed- «їсти»);
споріднені з лит. dantìs «зуб», прус. dantis, дінд. dán, ав. dantan-, лат. dens (род. в. dentis), гот. tunþus, ірл. det, кімр. dant, гр. ὀδών (род. в. ὀδόντος), іон. ὀδούς «тс.»;
малоймовірні припущення про походження слова з колишнього складного *dent-[mok]sna (Machek ESJČ 111) і про існування праслов’янського варіанта desna (поряд із *dęsna) (Mikkola IF 8, 303);
зіставлення слова (Брандт РФВ 21, 217) з дінд. dác̦ati, -te «кусає», гр. δάϰνω «кусаю» сумнівне;
р. дёсны (одн. десна́), бр. дзя́сны (одн. дзясна́), др. дясна (одн.), п. dziąsła (одн. dziąsło) «ясна», ст. діал. dziąsna, ч. dáseň «ясна», слц. d’asná (одн. d’asno) «ясна», вл. dźasna «ясна; піднебіння», dźasno «піднебіння; щелепа», нл. źěsna (одн. źěsno) «ясна; піднебіння», полаб. d’ǫsnă (‹ *dęsnă) «ясна», болг. [де́сни], схв. де̑сни, [dȇšli], слн. dlêsne (одн. dlêsna) «тс.», цсл. дєсна;
Фонетичні та словотвірні варіанти

дя́сна
дя́сни
ясе́нний
я́сла́
я́сли
ясни́ «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
dantan- авестійська
дзя́сны (одн. дзясна́) білоруська
де́сни болгарська
dźasna «ясна; піднебіння»«піднебіння; щелепа» верхньолужицька
dźasno «ясна; піднебіння»«піднебіння; щелепа» верхньолужицька
tunþus готська
ὀδών (род. в. ὀδόντος) грецька
δάϰνω «кусаю» грецька
dán давньоіндійська
dác̦ati давньоіндійська
dác̦ate «кусає» давньоіндійська
дясна (одн.) давньоруська
*dent-/dn̥t-/ dont- індоєвропейська
ὀδούς «тс.» іонійський
det ірландська
dant кімрська
dens (род. в. dentis) латинська
dantìs «зуб» литовська
źěsna «ясна; піднебіння» (одн. źěsno) нижньолужицька
*dent-[mok]sna німецька
d'ǫsnă «ясна» (‹ *dęsnă) полабська
dziąsła «ясна» (одн. dziąsło) польська
dziąsna (ст.) польська
dziąsna (діал.) польська
*dęsna/dęslo (для якої припускався зв’язок із коренем *ed- «їсти») праслов’янська
*dent-sno-/dent-slo- праслов’янська
mok праслов’янська
desna праслов’янська
dantis прусська
дёсны (одн. десна́) російська
де̑сни сербохорватська
dȇšli сербохорватська
d'asná «ясна» (одн. d’asno) словацька
dlêsne «тс.» (одн. dlêsna) словенська
дєсна церковнослов’янська
dáseň «ясна» чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України