DENS — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
днесь «сьогодні»
псл. dьnьsь «сьогодні» є прислівником, що виник із сполучення dьnьsь букв. «день цей»;
р. [днесь], др. дьньсь, п. dziś (‹dzińś), ч. dnes, ст. dens, слц. dnes, вл. dźens, dźensa, нл. źins, źinsa, полаб. dans, болг. м. днес, схв. дàнас, слн. [dnès], dánes, стсл, дьньсь;
Фонетичні та словотвірні варіанти
днески
дне́ська
дне́ськи
дне́шній
днись
дни́ська
ннись
нни́ська
нни́ськи
«тс.»
пре́днесь
«напередодні»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| днес | болгарська |
| dźens | верхньолужицька |
| dźensa | верхньолужицька |
| дьньсь | давньоруська |
| днес | македонська |
| źins | нижньолужицька |
| źinsa | нижньолужицька |
| dans | полабська |
| dziś (‹dzińś) | польська |
| dьnьsь «сьогодні» | праслов’янська |
| днесь | російська |
| дàнас | сербохорватська |
| dnes | словацька |
| dnès | словенська |
| dánes | словенська |
| стсл | українська |
| дьньсь | українська |
| dnes | чеська |
| dens | ? |
зубачка «зубна трава, Dentaria L.» (железовата)] (бот.)
виникло як калька латинської наукової назви dentaria, пов’язаної з dens (род. в. dentis) «зуб»;
назва мотивується тим, що бульбоподібне коріння рослини формою і кольором схоже на зуби людини;
р. зубя́нка, бр. зубні́ца, п. babie zęby, ч. babí zub;
Фонетичні та словотвірні варіанти
зубниця
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| зубні́ца | білоруська |
| dens «зуб» | латинська |
| dentaria | латинська |
| babie zęby | польська |
| зубя́нка | російська |
| babí zub | чеська |
мастодо́нт «викопний ссавець, схожий на слона»
нлат. mastodon (род. в. mastodontis) «тс.» утворив французький зоолог Кюв’є з основ гр. μαστός «груди, вим’я» та ὀδoúς (род. в. ὀδόντος) «зуб», спорідненого з лат. dens «тс.», псл. *dęsna «ясна»;
назва, засвоєна літературною мовою з новолатинської наукової номенклатури;
р. болг. мастодо́нт, бр. мастадо́нт, п. ч. слц. mastodont, вл. mastodon, схв. мастòдон(т), слн. mastodón(t);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мастадо́нт | білоруська |
| мастодо́нт | болгарська |
| mastodon | верхньолужицька |
| μαστός «груди, вим’я» | грецька |
| dens «тс.» | латинська |
| mastodon «тс.» (род. в. mastodontis) | новолатинська |
| mastodont | польська |
| *dęsna «ясна» | праслов’янська |
| мастодо́нт | російська |
| мастòдон (т) | сербохорватська |
| mastodont | словацька |
| mastodón(t) | словенська |
| mastodont | чеська |
| ὀδόντος «зуб» | ? |
собачки «еритроній собачий зуб, Erythronium dens canis L.» (бот.)
похідне утворення від соба́ка;
назва могла бути зумовлена тим, що плоди цієї рослини, реп’яшки, чіпляютсья за одяг і за шерсть тварин;
разом з тим у назві можна вбачати неточну кальку другого компонента наукового найменування лат. dens canis, букв. «собачий зуб»;
р. [собачка] «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| dens | латинська |
| собачка «тс.» | російська |
| соба́ка | ? |
я́сна́ «слизова оболонка ротової порожнини»
псл. *dęsna/dęslo ‹ *dent-sno-/dent-slo- походять від індоєвропейської назви зуба *dent-/dn̥t-/ dont- (для якої припускався зв’язок із коренем *ed- «їсти»);
споріднені з лит. dantìs «зуб», прус. dantis, дінд. dán, ав. dantan-, лат. dens (род. в. dentis), гот. tunþus, ірл. det, кімр. dant, гр. ὀδών (род. в. ὀδόντος), іон. ὀδούς «тс.»;
малоймовірні припущення про походження слова з колишнього складного *dent-[mok]sna (Machek ESJČ 111) і про існування праслов’янського варіанта desna (поряд із *dęsna) (Mikkola IF 8, 303);
зіставлення слова (Брандт РФВ 21, 217) з дінд. dác̦ati, -te «кусає», гр. δάϰνω «кусаю» сумнівне;
р. дёсны (одн. десна́), бр. дзя́сны (одн. дзясна́), др. дясна (одн.), п. dziąsła (одн. dziąsło) «ясна», ст. діал. dziąsna, ч. dáseň «ясна», слц. d’asná (одн. d’asno) «ясна», вл. dźasna «ясна; піднебіння», dźasno «піднебіння; щелепа», нл. źěsna (одн. źěsno) «ясна; піднебіння», полаб. d’ǫsnă (‹ *dęsnă) «ясна», болг. [де́сни], схв. де̑сни, [dȇšli], слн. dlêsne (одн. dlêsna) «тс.», цсл. дєсна;
Фонетичні та словотвірні варіанти
дя́сна
дя́сни
ясе́нний
я́сла́
я́сли
ясни́
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| dantan- | авестійська |
| дзя́сны (одн. дзясна́) | білоруська |
| де́сни | болгарська |
| dźasna «ясна; піднебіння»«піднебіння; щелепа» | верхньолужицька |
| dźasno «ясна; піднебіння»«піднебіння; щелепа» | верхньолужицька |
| tunþus | готська |
| ὀδών (род. в. ὀδόντος) | грецька |
| δάϰνω «кусаю» | грецька |
| dán | давньоіндійська |
| dác̦ati | давньоіндійська |
| dác̦ate «кусає» | давньоіндійська |
| дясна (одн.) | давньоруська |
| *dent-/dn̥t-/ dont- | індоєвропейська |
| ὀδούς «тс.» | іонійський |
| det | ірландська |
| dant | кімрська |
| dens (род. в. dentis) | латинська |
| dantìs «зуб» | литовська |
| źěsna «ясна; піднебіння» (одн. źěsno) | нижньолужицька |
| *dent-[mok]sna | німецька |
| d'ǫsnă «ясна» (‹ *dęsnă) | полабська |
| dziąsła «ясна» (одн. dziąsło) | польська |
| dziąsna (ст.) | польська |
| dziąsna (діал.) | польська |
| *dęsna/dęslo (для якої припускався зв’язок із коренем *ed- «їсти») | праслов’янська |
| *dent-sno-/dent-slo- | праслов’янська |
| mok | праслов’янська |
| desna | праслов’янська |
| dantis | прусська |
| дёсны (одн. десна́) | російська |
| де̑сни | сербохорватська |
| dȇšli | сербохорватська |
| d'asná «ясна» (одн. d’asno) | словацька |
| dlêsne «тс.» (одн. dlêsna) | словенська |
| дєсна | церковнослов’янська |
| dáseň «ясна» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України