DEMON — ЕТИМОЛОГІЯ

де́мон

через церковнослов’янську мову запозичено у давньоруську з грецької;
гр. δαίμων «божество; дух; душа померлого; диявол» пов’язане з δαίομαι, δαίω «ділю, розподіляю» (як дперс. baga«бог», псл. bogъ з ав. baga- «доля» або дінд. bhága- «доля; той, хто наділяє; пан» з bhájati «наділяє»), а також з δημος «народ, країна»;
р. болг. м. де́мон, бр. дэ́ман, др. демонъ, дѣмонъ, п. demon, ч. слц. слн. démon, схв. дèмōн., дȇмон, стсл. демонъ, дѣмонъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

демоні́зм
демоні́чний
ди́мін
дѣмонъ (XV ст.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
baga- авестійська
дэ́ман білоруська
де́мон болгарська
δαίμων «божество; дух; душа померлого; диявол» грецька
демонъ давньоруська
де́мон македонська
demon польська
де́мон російська
дèмōн сербохорватська
démon словацька
démon словенська
демонъ старослов’янська
дѣмонъ українська
дȇмон українська
дѣмонъ українська
démon чеська
δαίω «ділю, розподіляю» (як дперс. baga«бог», псл. bogъ з ав. baga- «доля» або дінд. bhága- «доля; той, хто наділяє; пан» з bhájati «наділяє») ?
δημος «народ, країна» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України