DANA — ЕТИМОЛОГІЯ

да́на (рефрен у піснях)

не зовсім ясне;
пояснюється як результат поєднання п. da (вигук у піснях; рідше – спол. «та»), спорідненого з укр. [да] «тс.», і вигуку п. [nа] «ну» (Sławski І 137);
зіставляється також з дінд. dhan-«дзвеніти, звучати» як здавна успадковане слово, з яким пов’ язується і молд. до́йна (вид пісні), рум. dóină «тс.» (Семчинський Мовозн. 1969/5, 63–67; Hasdeu Din istoria limbei romîne 1883, 11–32);
менш імовірні припущення про зв’язок з лит. dainà «пісня» (Malinowski PF І 181) або про походження укр. да́на від імені богині води Дана (ВеЗн 14), наявність якої в міфології слов’ян не доведено;
п. dana (приспів), dajna, dyna, dyny, слц. danom «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

да́й
да́йна
дайна́кати «наспівувати»
дана́кати «співати дана»
да́ну
ди́ну
ді́на
ді́ні
ду́йна «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
dhan- «дзвеніти, звучати» давньоіндійська
dainà «пісня» литовська
до́йна (вид пісні) молдавська
da (вигук у піснях; рідше -- спол. «та») польська
«ну» польська
dana (приспів), dajna, dyna, dyny польська
dóină «тс.» румунська
danom «тс.» словацька
да «тс.» українська
да́на українська
Дана українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України