DAL — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
даль
питання спорідненості з уг. távol «далеко» (Machek ESJČ 110) залишається відкритим, як і ширша проблема можливих генетичних зв’язків індоєвропейської мовної сім’ї з іншими мовами;
псл. dalь;
етимологія непевна;
можливо, походить від займенникового кореня do- «то-», наявного в сполучниках да, [до] і паралельного кореневі to-, відповідник якого вбачається також у лит. tolùs «далекий», лтс. tâls «тс.» (Sławski І 136);
можливо також, що псл. dal- є результатом зміни давнішого *tal-, спільного з балтійськими мовами, під впливом *dьḷgъ «довгий», davьnъ «давній» (Zubatý St. a čl. І 2, 94);
менш вірогідне пов’язання з коренем *del- (псл. *dьḷgъ, укр. до́вгий) із незасвідченим слов’янським кореневим вокалізмом e, o (Persson Studien 221; Meillet MSL 14, 373; Bern. I 177; подібно Skok I 376);
р. бр. др. даль, п. dal, ч. dál, слц. dál’a, вл. нл. daloki «далекий», полаб. dolĕk «далеко», болг. дале́к «далекий», м. далечен «тс.», схв. дȃљ «даль», слн. dálja, стсл. далга «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вда́ля
«далечінь»
ви́даленець
«виселенець»
ви́даленє
«висилка, виселення»
видаляти
«усувати»
віддалеки́
«збоку; на відстані»
віддале́ку
відда́лення
«видаляння; далечінь»
віддалечи́тися
«віддалитися»
відда́лина
«далека відстань»
віддалі́
«віддалік»
віддалі́к
віддалі́ти
«відстати, віддалитися»
ві́ддаль
віддаля́
віддаля́ти
дале́зний
«дуже далекий»
да́лека
«віддалення»
далеке́нько
дале́кий
дале́кість
далекува́то
далені́ти
«виднітися; віддалятися»
да́лень
«задній план, тло»
даленя́
«далечина»
далеч
далече́зний
далече́нний
«тс.»
далече́нько
далечи́зна
далечина́
далечиня́
далечі́нь
дале́шній
«прибулий здалеку»
далина́
далиня́
дали́ти
«віддаляти»
да́лі
да́лій
далі́ти
«віддалятися»
далі́чко
«далеко»
да́льний
дальнина́
да́льній
да́льність
да́льший
деда́лі
де́лі
«далі»
звіддалеки́
«здалеку»
звіддалі́
звіддалі́к
звіддаля́
«тс.»
зда́лека
зда́леку
зда́лі
зда́ля́
зоддалики́
нада́лі
невдалеку́
«недалеко»
недале́ко
недале́нний
недале́чко
неопода́леки
«неподалік»
неопо́да́ль
«тс.»
непода́леки
непода́леку́
неподале́ці́
непода́ле́ць
неподалі́к
обда́льний
«дальший, досить далекий»
одалеки́
«тс.»
ода́лець
«недалеко»
о́даль
«віддалік»
оддалі́
«здалека»
оддалі́к
«тс.»
оддаліки́
«здалеку, на віддалі»
оддалі́ти
«віддалитися»
одда́льній
«віддалений»
оддаля́
«тс.»
опода́лець
«на віддалі»
оподалі́к
«здалека; осторонь»
опо́даль
«далі, осторонь»
поодалі́к
поо́даль
удалині́
удалину́
уда́ль
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| даль | білоруська |
| дале́к «далекий» | болгарська |
| daloki «далекий» | верхньолужицька |
| даль | давньоруська |
| tâls «тс.» | латиська |
| tolùs «далекий» | литовська |
| далечен «тс.» | македонська |
| daloki «далекий» | нижньолужицька |
| dolĕk «далеко» | полабська |
| dal | польська |
| dalь | праслов’янська |
| dal- | праслов’янська |
| даль | російська |
| дȃљ «даль» | сербохорватська |
| dál'a | словацька |
| dálja | словенська |
| далга «тс.» | старослов’янська |
| távol «далеко» | угорська |
| dál | чеська |
| do- «то-» | ? |
| да | ? |
| до | ? |
| *d «довгий» | ? |
| davьnъ «давній» | ? |
| *del- (псл. *dьḷgъ, укр. до́вгий) | ? |
| o | ? |
діл «низ; долина; підлога; яма»
псл. dolъ «низ, долина»;
споріднене з гот. dal «долина, низина, яма», двн. tal «долина», tuolla «долина, низина», свн. tüele «тс.», нвн. Tal «долина», τρ.ϑόλος «печера; кругла будова», кімр. dol «долина»;
іє. *dholo- «заглиблення, долина»;
Гірт (РВRВ 23, 332) безпідставно вважає слов’янське слово запозиченим з германських мов;
р. бр. болг. м. дол, др. долъ, п. dół, ч. důl, слц. dol, вл. нл. dół, полаб. döl, схв. дȏ (род. в дола), слн. dól, стсл. долъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́долина
«улоговина»
ви́долинок
«тс.»
ді́льський
«тс.»
ді́льчий
«низинний»
доді́льний
(у виразі доді́льна соро́чка)
додолі
додо́лку
додо́лу
до́лець
«западина; зморшка»
доли́на
доли́нистий
долинкува́тий
доли́нний
доли́нчастий
долиня́ник
«житель долини»
до́лишній
до́лі
«внизу; вниз»
долі́в
«тс.»
долівка
«земляна підлога, вимазана глиною»
долі́ский
долі́шний
до́лі́шній
долішняни́н
до́лов
«низом»
до́лок
«яма»
до́лом
«тс.; внизу»
до́лу
«вниз»
до́льній
«нижній»
доля́нець
доляни́н
«тс.»
здо́линок
«заглиблення, ямка»
на́діл
«долина»
на́діл
«униз»
надо́л
«тс.»
надоли́ну
«тс.»
надо́лі
на́долок
«нижній край одягу»
па́діл
«долина»
па́дол
«широкий рів»
передо́ли
поді́л
«низина; нижній край одягу»
поді́лля
«низина»
подолі́нка
«міфічна дівчина, що оспівується у веснянці»
подолі́шній
по́доллє
«шлейф»
подо́лок
«низина; нижній край плаття; спідниця»
подоля́к
подоля́н
подоля́нин
подоля́нка
«тс.»
при́ді́л
«низ сорочки»
придоли́нка
придоли́нний
придоли́нок
придо́лок
проді́л
«долина»
продоли́нка
«ямка»
ро́зділ
«заглибина, долина, ущелина»
роздо́л
«низина»
роздо́лий
роздо́лля
роздо́льний
уді́л
удоли́на
удоли́ні
удоли́ну
удо́лля
удо́ль
«долина»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| дол | білоруська |
| дол | болгарська |
| dół | верхньолужицька |
| dal «долина, низина, яма» | готська |
| tal «долина» | давньоверхньонімецька |
| долъ | давньоруська |
| dol «долина» | кімрська |
| дол | македонська |
| dół | нижньолужицька |
| Tal «долина» | нововерхньонімецька |
| döl | полабська |
| dół | польська |
| dolъ «низ, долина» | праслов’янська |
| дол | російська |
| дȏ (род. в дола) | сербохорватська |
| tüele «тс.» | середньоверхньнімецька |
| dol | словацька |
| dól | словенська |
| долъ | старослов’янська |
| důl | чеська |
| tuolla «долина, низина» | ? |
| τρ.ϑόλος «печера; кругла будова» | ? |
| *dholo- «заглиблення, долина» | ? |
неандерта́лець «давня людина, що жила в епоху нижнього і середнього палеоліту»
нвн. Neandertal (букв. «долина Неандеру») складається з назви річки Neander і слова Tal «долина», спорідненого з гот. dal «долина, низина, яма», гр. ϑόλος «печера; куполоподібна будівля у дворі», псл.dolъ, укр. діл;
похідне утворення від назви долини Неандерталь (нім. Neandertal) поблизу Дюссельдорфа, де 1856 р. вперше було знайдено останки людини цього типу;
р. неандерта́лец, бр. неандэрта́лец, п. neandertalczyk, ч. слц. neandertálec, болг. неандерта́лски чове́к, схв. неандерта́лац, слн. neándertаlec;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| неандэрта́лец | білоруська |
| неандерта́лски | болгарська |
| dal «долина, низина, яма» | готська |
| ϑόλος «печера; куполоподібна будівля у дворі» | грецька |
| Neandertal складається з назви річки Neander і слова Tal «долина» (букв. «долина Неандеру») | нововерхньонімецька |
| neandertalczyk | польська |
| вперше | російська |
| неандерта́лец | російська |
| неандерта́лац | сербохорватська |
| neandertálec | словацька |
| neándertаlec | словенська |
| діл | українська |
| neandertálec | чеська |
та́лій (хімічний елемент, метал)
запозичення з новолатинської мови;
нлат. thallium «тс.» утворено від гр. ϑαλλός «паросток, пагін, молода гілка, зелена гілка», спорідненого з вірм. dalаr «зелений, свіжий; зелень», алб. dal «сходжу (про рослини)»;
назва була зумовлена зеленою лінією в спектрі талію;
р. та́ллий, бр. та́лій, п. tal, ч. thallium, слц. tálium, болг. та́лий, схв. талиjум, слн. tálij;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| dal «сходжу (про рослини)» | албанська |
| та́лій | білоруська |
| та́лий | болгарська |
| dalаr «зелений, свіжий; зелень» | вірменська |
| ϑαλλός «паросток, пагін, молода гілка, зелена гілка» | грецька |
| thallium «тс.» | новолатинська |
| tal | польська |
| та́ллий | російська |
| талиjум | сербохорватська |
| tálium | словацька |
| tálij | словенська |
| thallium | чеська |
та́лій «житняк пухнатоквітковий, Agropyrum dasyanthum Led.» (бот.)
можливо, пов’язане з цсл. талии «зелена гілка», що походить від гр. ϑαλλίον, пов’язаного з ϑαλλός «тс.», спорідненим з вірм. dalar «зелений, свіжий; зелень», алб. dal «сходжу (про рослини)»;
неясне;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| dal «сходжу (про рослини)» | албанська |
| dalar «зелений, свіжий; зелень» | вірменська |
| ϑαλλίον | грецька |
| ϑαλλός «тс.» | грецька |
| талии «зелена гілка» | церковнослов’янська |
та́львег «найнижча частина долини, балки, річища»
запозичення з німецької мови;
нім. Tálweg «тальвег; дорога через долину» складається зі слів Tal «долина» (свн. двн. tal), спорідненого з гот. днн. dal, дісл. dalr, англ. dale «тс.», гр. ϑόλος «печера, кругла будівля, парна лазня круглої форми», псл. dolъ «долина», укр. діл, і Weg «дорога» (свн. двн. wëc), спорідненого з гот. wigs, днн. weg, дісл. vegr, англ. way «тс.»;
р. бр. та́львег, п. talweg, болг. та́лвег;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| dale «тс.» | англійська |
| way «тс.» | англійська |
| та́львег | білоруська |
| та́лвег | болгарська |
| dal | готська |
| wigs | готська |
| ϑόλος «печера, кругла будівля, парна лазня круглої форми» | грецька |
| tal | давньоверхньонімецька |
| wëc | давньоверхньонімецька |
| dalr | давньоісландська |
| vegr | давньоісландська |
| dal | давньонижньонімецька |
| weg | давньонижньонімецька |
| Tálweg «тальвег; дорога через долину» | німецька |
| Tal «долина» (свн. двн. tal) | німецька |
| Weg «дорога» (свн. двн. wëc) | німецька |
| talweg | польська |
| dolъ «долина» | праслов’янська |
| та́львег | російська |
| wëc | середньоверхньнімецька |
| tal | середньоверхньнімецька |
| діл | українська |
талья́н «сітка, що опускається на дно моря і піднімається, коли надійде риба Г, Шейк; ятір великого розміру Берл»
запозичення з турецької мови;
тур. талjан, далjан «дерев’яний пристрій для ловлі риби», очевидно, є похідним від dal «занурювати», спорідненого з крим.-тат. тат. діал. дал, кар. кумик. каз. ног. тал «тс.»;
р. [талья́н] «сітка, що опускається на дно моря і піднімається, коли надійде риба»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| тал «тс.» | казахська |
| тал «тс.» | караїмська |
| дал | кримсько-татарська |
| тал «тс.» | кумикська |
| тал «тс.» | ногайська |
| талья́н «сітка, що опускається на дно моря і піднімається, коли надійде риба» | російська |
| дал (діал.) | татарська |
| талjан | турецька |
| далjан «дерев’яний пристрій для ловлі риби» | турецька |
| dal «занурювати» | турецька |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України