DAK — ЕТИМОЛОГІЯ
дак «так, тільки, але, то» (спол.)
давнє суфіксальне утворення від займенникового кореня д- (псл. d-), наявного також у сполучниках да «та», [до] «то»;
відмінне від болг. дако «хоча», утвореного з сполучників да «та» і ако «як»;
р. пд. [дак] «так», [э́дак], бр. дык, болг. [дак] «а, же», схв. ст. dak «то, отже»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
дек
дик
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| дык | білоруська |
| дако «хоча» | болгарська |
| дак «а, же» | болгарська |
| дак «так» | російська |
| dak «то, отже» | сербохорватська |
| э́дак | українська |
| д- (псл. d-) | ? |
| да «та» | ? |
| до «то» | ? |
| да «та» | ? |
| ако «як» | ? |
| дак «так» | ? |
| dak «то, отже» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України