CUMULUS — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичено з німецької мови через посередництво російської;

нім. Akkumulátor утворено за зразком фр. accumulateur «акумулятор», яке походить від слат. accumulātor «збирач», пов’язаного з дієсловом accumulāre «збирати докупи», що складається з префікса ad- (›ac-) «до-» і дієслова cumulāre «складати, збирати докупи», пов’язаного з іменником cumulus «купа», спорідненим з гр. κāμα «хвиля»;

р. аккумуля́тор, бр. акумуля́тар, п. вл. akumulator, ч. слц. слн. akumulátor, болг. м. акумулатор, схв. акумỳлāтор;

псл. *kǫblo, *kǫbъlо;

очевидно, споріднене з лат. cumbo «лягаю», cubile «ложе, постіль; лігво», гр. κύβος «заглиблення; запона», дангл. hop «притулок»;

пов’язується також (ЭССЯ 12, 43–46) з псл. komъ «грудка, клубок», лат. cumulus «купа»;

сумнівне пов’язання (Moszyński PZJP 214) псл. *kǫblo з чаг. kombul «клубок»;

р. [ку́бло́] «гніздо; лігво дикого кабана», п. kębłać «плекати, викохувати», ст. kąbłać «тс.», ч. [kublati se] «гаятися», слц. kublat’ «вирощувати, виховувати», вл. kubło «маєток, обійстя», kubłać «виховувати», нл. kubłaś «годувати, виховувати; [приживати]»;