CUM — ЕТИМОЛОГІЯ

складне утворення, основний компонент якого зводиться до др. гда «коли», спорідненого з п. ст. (ni-)gda «(ні-)коли», ч. ст. kda «коли», схв. ст. къда, сболг. къда, слн. gdâ «тс.», які походять від псл. kbda (‹*koda), спорідненого з лит. kada «коли», лтс. kad, прус, kaden, дінд. kada, ав. kada, що виводяться від іє. *kadā(n);

заміна псл. -о- пізнішим -ъ- могла статися під впливом форм типу псл. kbde «де», kbto «хто»;

менш ясне походження компонентів псл.*^da: Mene порівнює псл. *ko з ав. kəm-, лат. cum, quom «коли» (MSL 13, 29; 20, 90);

є припущення про зв’язок псл. -da з займенниковою формою іє. *dō(Zubatý LF 13, 366; AfSlPh 15, 505– 508);

другим компонентом є неозначена частка -сь, споріднена з п. -ś (напр., ktoś), ч. слц. -si (ч. kdosi, слц. ktosi), вл. -s (hdys a hdys «коли-не-коли»), що є результатом видозміни колишньої форми дав. в. si енклітичного займенника sę «ся, себе» (т. зв. давального неповнозначного, чи етичного);

в українській, як і в деяких інших слов’янських мовах, псл. *sъn збіглося фонетично з псл. iz;

іє. *k ̑оn;

псл. Sъ, sъ(n)‹ *sъn›n;

зіставляється з лат. com «з», cum, дкімр. cant, ірл. cét «тс.», гр. kατά (‹k ̑n̥-ta) «вниз, вздовж»;

поширена думка про етимологічну тотожність з¹ і з³ (Skok III 179–180; Fraenkel AfSlPh 39, 89; Vondrák I 163, 418) натрапляє на труднощі семантичного характеру;

р. с, со, с-, со-, бр. з, са, з-, с, са-, др. съ, съ(н)-, п. вл. нл. z, ze, z-, ze-, s-, ч. s, se, s-, se-, z-, слц. s, so, s-, z-, болг. м. c-, схв. с, са, с-, са, з-, слн. s, se, z, ž, s-, z-, стсл. съ, съ(n-);

н. Korrosión «корозія», англ. фр. corrosion «тс.» походять від пізньолат. corrosio «роз’їдання», що зводиться до лат. corrōdo «гризу, роз’їдаю», утвореного за допомогою префікса cor- «з-»(‹соm-, cum «тс.») від дієслова rōdo «гризу, роз’їдаю; розмиваю; зменшую»;

запозичення з західноєвропейських мов;

р. корро́зия, бр. каро́зія, п. korozja, ч. korose, koroze, слц. korózia, болг. коро́зия, м. корозија, схв. кòрōзиjа, слн. korozíja;

нлат. coalitio «об’єднання, коаліція» утворене від лат. coalēscere «зростатися, міцно об’єднуватися», що складається з префікса со-, скороченої форми від com- (con-), пов’язаного з прийменником cum «з, разом з» і спорідненого з дірл. con- «тс.», гал. дірл. com- (префікс), гот. ga- двн. ga-, gi-, дангл. ge-, і дієслова alēscere «виростати» «‹аlĕге «живити»);

інтернаціоналізм латинського походження;

р. болг. Коали́ция, бр. каалі́цыя, п. koalicja, ч. koalice, слц. koalícia, вл. koalicija, м. схв. коали́ција, слн. koalicija;

первісне значення – «група людей, що разом їсть хліб»;

іт. compagnia «товариство» походить від нар.-лат. *compānia, утвореного за допомогою прийменника cum «разом» від іменника panis «хліб», пов’язаного з pāsco «годую, пасу», спорідненим з псл. pasti, укр. па́сти;

через польське посередництво запозичено з італійської мови;

р. болг. компа́ния, бр. кампанія, п. kompania, ч. kompanie, слц. kompánia, вл. kompanija, м. компанија, схв. компàнија, слн. Kompaníja;

запозичення з французької мови;

фр. commune «комуна; община; волость» походить від нар.-лат. commūnia «група людей, які живуть разом», пов’язаного з лат. commūnis «спільний, загальний; звичайний», букв. «разом виконуваний, разом зобов’язаний», утвореного з прийменника cum «разом, з» і основи іменника mūnus «обов’язок, служба, посада; завдання», спорідненого з псл. měna «зміна, обмін», укр. мі́на «тс.»;

р. комму́на, бр. каму́на, п. ч. вл. komuna, слц. слн. komúna, болг. м. схв. комýна;