CULTUS — ЕТИМОЛОГІЯ

через німецьке або французьке посередництво (нім. Kult, фр. culte) запозичено з латинської мови;

лат. cultus «обробка; догляд; шанування, поклоніння» пов’язане з дієсловом colo «обробляю; турбуюся; прикрашаю; шаную, визнаю», спорідненим з гр. πωλέομαι «рухаюсь навколо якогось місця», псл. kolo «колесо», укр. ко́ло;

р. бр. культ, п. ч. слц. вл. kult, болг. м. култ, схв. култ, слн. kúlt;

запозичення з французької мови;

фр. cultiver «культивувати, обробляти» походить від слат. cultivare «тс.», пов’язаного з лат. cultus «обробіток», colo «обробляю, розводжу; прикрашаю»;

р. культиви́ровать, бр. культывава́ць, п. kultywować, ч. kultivovati, слц. kultivovat’, вл. kultiwować, болг. култиви́рам, м. култиви́ра, схв. култùвисати, слн. kultivírati;