CORNU — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
горн (духовий музичний інструмент)
через російську мову запозичено з німецької;
нвн. Horn «ріг; валторна», двн. horn «ріг» споріднене з дісл. horn, гот. haúrn, лат. cornu «тс.», псл. *korva «корова», укр. коро́ва;
р. бр. горн, ч. слц. horna, болг. хорн, м. хорна, схв. хорн, слн. horníst;
Фонетичні та словотвірні варіанти
горні́ст
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
горн | білоруська |
хорн | болгарська |
haúrn | готська |
horn «ріг» | давньоверхньонімецька |
horn | давньоісландська |
cornu «тс.» | латинська |
хорна | македонська |
Horn «ріг; валторна» | нововерхньонімецька |
*korva «корова» | праслов’янська |
горн | російська |
хорн | сербохорватська |
horna | словацька |
horníst | словенська |
коро́ва | українська |
horna | чеська |
корнє «кизил, дерен справжній, Cornus mas L. (Cornus maáscula DC.)» (бот.)
запозичення з молдавської або румунської мови;
молд. корн «кизил», коа́рнэ «ягода кизилу», як і рум. corn «кизил», [cornu] «тс.», coárnӑ «ягода кизилу», походять від лат. cornus «кизил (кущ або деревце)», спорідненого з гр. κράνος, κράνον, κράνεια «тс.» і лит. Kirnis «бог вишень»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
κράνος | грецька |
κράνον | грецька |
κράνεια «тс.» | грецька |
cornus «кизил (кущ або деревце)» | латинська |
Kirnis «бог вишень» | литовська |
корн «кизил» | молдавська |
коа́рнэ «ягода кизилу» | молдавська |
corn «кизил» | румунська |
cornu «тс.» | румунська |
coárnӑ «ягода кизилу» | румунська |
курну́т «колючий бур’ян»
очевидно, запозичення з молдавської або румунської мови;
молд. курну́ц (бот.) «нетреба, Xanthium L.», рум. cornúţ «роговик польовий, Cerastium arvense L.» утворені за допомогою суфікса -уц (-uţ) від молд. корн «ріг», рум. corn «тс.», які походять від лат. cornu, спорідненого з гр. κεράς «тс.», псл. *korva «корова»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
κεράς «тс.» | грецька |
cornu | латинська |
курну́ц «нетреба, Xanthium L.» (бот.) | молдавська |
корн «ріг» | молдавська |
*korva «корова» | праслов’янська |
cornúţ «роговик польовий, Cerastium arvense L.» (-uţ) | румунська |
corn «тс.» | румунська |
кара́т «дрібна міра ваги»
запозичення з німецької або італійської мови;
нвн. Karát, іт. carato «тс.» походять від ар. qīrat «тс.», яке зводиться до гр. κεράτιον «срібна монета; (бот.) ріжок», похідного від κέρας «ріг», спорідненого з лат. cornu, двн. horn «тс.»;
зернинки ріжка використовувались як міра невеликої ваги;
р. бр. болг. кара́т, п. вл. karat, ч. слц. слн. karát, м. карат, схв. кȁрат;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
qīrat «тс.» | арабська |
кара́т | білоруська |
кара́т | болгарська |
karat | верхньолужицька |
κεράτιον «срібна монета; (бот.) ріжок» | грецька |
κέρας «ріг» | грецька |
horn «тс.» | давньоверхньонімецька |
carato «тс.» | італійська |
cornu | латинська |
карат | македонська |
Karát | нововерхньонімецька |
karat | польська |
кара́т | російська |
кȁрат | сербохорватська |
karát | словацька |
karát | словенська |
karát | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України