CORE — ЕТИМОЛОГІЯ

ко́ре́ць «кухоль чи ківш із держаком, [чашка]; стара міра сипких тіл, що дорівнює 100 кг; центнер; (кожна пара з’єднаних під кутом поперечних дощок на колесі водяного млина] СУМ, Г, Ж, Л; [кушка] ДзАтл І»«корець»«жолобки на колесі водяного млина» (мн.)

псл. korьcь «посудина з кори (для черпання, міряння)», зменш. від korъ (korь) «міра пшениці; корито; кора», пов’язаного з kora «кора», укр. кора́, кори́то;
менш переконливе припущення про спорідненість з дінд. carúḥ «казан, горщик», дісл. hverr «казан», дірл. core, coire, кімр. pair «тс.» (Bern. I 580);
викликає сумнів зближення з дінд. khāráḥ «певна міра місткості» (Machek Slávia 16, 170; ESJČ 277), як і виведення від гр. κόρος «міра», утвореного з гебр. kōr «міра зерна» (Mikl. EW 133);
р. [ко́ре́ц] «ківш; кухоль; ополоник; совок; (заст.) міра зерна», бр. карэ́ц «ківш (для пиття); [кубок; металевий кухоль]», п. korzec «корець (давня міра сипких тіл); міра ваги; велика посудина з кори або пня у формі бочки», ст. korzec «міра рідких тіл; коритце, ящик млинового колеса; міра поверхні поля», ч. korec «давня міра (зерна, поверхні); черпак (рибальський)», ст. kořec «міра сипких і рідких тіл; міра поверхні поля», мор. korec «будка для шпаків на дереві», слц. korec «давня міра сипких тіл; міра поверхні; [посудина з кори для ягід; дерев’яна глибока миска; коритце млинового колеса]», вл. нл. kórc «міра зерна», полаб. t’örəc (tjératz) «тс.», слн. kórec «тс.; черпак (з кори, дерева); коритце млинового колеса», стсл. корьць «міра (пшениці)»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

кі́рці «тс.»
кі́рчик «маленький корець»
коре́чник «водяний млин із наливним колесом»
кори́ць «кушка»
корці́вка «нижня дошка в корці колеса водяного млина»
корцува́ти «давати корець збіжжя» (про копу снопів)
корча́к «тс.»
ко́рчик
корчі́вка «тс.»
коря́к «посудина з ручкою для зачерпування; кухоль або ківш із держаком; черпак для вихлюпування води з човна; черпак для набирання зерна, борошна; міра сипких тіл; (кожна пара з’єднаних під кутом поперечних дощок на колесі водяного млина; кобза, бандура Я; опуклий бік у бандури, протилежний струнам Я]»«водяний млин із наливним колесом» (у словосполученні [к. млин] )
корячко́вий «ковшовий»
корячо́к «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
карэ́ц «ківш (для пиття); [кубок; металевий кухоль]» білоруська
kórc «міра зерна» верхньолужицька
kōr «міра зерна» гебрайська
κόρος «міра» грецька
carúḥ «казан, горщик» давньоіндійська
khāráḥ «певна міра місткості» давньоіндійська
core давньоірландська
coire давньоірландська
hverr «казан» давньоісландська
pair «тс.» кімрська
korec «будка для шпаків на дереві» моравське
kórc «міра зерна» нижньолужицька
t'örəc «тс.» (tjératz) полабська
korzec «корець (давня міра сипких тіл); міра ваги; велика посудина з кори або пня у формі бочки» польська
korzec «міра рідких тіл; коритце, ящик млинового колеса; міра поверхні поля» (ст.) польська
korьcь «посудина з кори (для черпання, міряння)» праслов’янська
korъ «міра пшениці; корито; кора» (korь) праслов’янська
kora «кора» праслов’янська
korь праслов’янська
ко́ре́ц «ківш; кухоль; ополоник; совок; (заст.) міра зерна» російська
korec «давня міра сипких тіл; міра поверхні; [посудина з кори для ягід; дерев’яна глибока миска; коритце млинового колеса]» словацька
kórec «тс.; черпак (з кори, дерева); коритце млинового колеса» словенська
корьць «міра (пшениці)» старослов’янська
кора́ українська
кори́то українська
korec «давня міра (зерна, поверхні); черпак (рибальський)» чеська
kořec «міра сипких і рідких тіл; міра поверхні поля» (ст.) чеська
korec чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України