CON — ЕТИМОЛОГІЯ
інко́гніто
запозичення з італійської мови;
іт. incognito «невідомий, незнайомий» походить від лат. incognitus «невідомий, недосліджений», утвореного з заперечної частки in- «не-» і дієприкметника cognitus від дієслова cognosco «пізнаю, довідуюсь», яке виникло внаслідок сполучення префікса com- (co-, con-) «з-, разом», що відповідає дірл. con, com «з», гал. com-, гот. ga-, двн. ga-, gi-, і дієслова gnosco (nosco) «знайомлюся, пізнаю», спорідненого з гр. (γι)γνώσκω «знаю», псл. znati, укр. зна́ти;
р. болг. м. инко́гнито, бр. інко́гніта, п. ч. слц. inkognito, схв. инкòгнито, слн. inkógnito;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
інко́гніта | білоруська |
инко́гнито | болгарська |
com- | галльська |
ga- | готська |
(γι)γνώσκω | грецька |
ga- | давньоверхньонімецька |
gi- | давньоверхньонімецька |
gnosco | давньоверхньонімецька |
nosco | давньоверхньонімецька |
con | давньоірландська |
com «з» | давньоірландська |
incognito «невідомий, незнайомий» | італійська |
incognitus «невідомий, недосліджений» | латинська |
in- «не-» | латинська |
cognosco «пізнаю, довідуюсь» | латинська |
com- «з-, разом» (co-, con-) | латинська |
инко́гнито | македонська |
inkognito | польська |
znati | праслов’янська |
инко́гнито | російська |
инкòгнито | сербохорватська |
inkognito | словацька |
inkógnito | словенська |
зна́ти | українська |
inkognito | чеська |
колі́зія «зіткнення протилежних сил, інтересів, прагнень»
запозичення з латинської мови;
лат. collīsiō «зіткнення; струс, хитання, коливання» пов’язане з дієсловом collīdo «ударяю одне одним; зіштовхую, стикаю; роздавлюю; сварю, озброюю, підбурюю», утвореним за допомогою префікса con(›col-) «з-» від етимологічно неясного дієслова laedo «ушкоджую, псую; порушую; дратую, ображаю, засмучую; шкоджу»;
р. колли́зия, бр. колі́зія, п. kolizja, ч. kolize, слц. kolízia, вл. kolizija, болг. коли́зия, м. колизија, схв. кòлūзија, слн. kolizíja;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
колі́зія | білоруська |
коли́зия | болгарська |
kolizija | верхньолужицька |
collīsiō «зіткнення; струс, хитання, коливання» | латинська |
collīdo «ударяю одне одним; зіштовхую, стикаю; роздавлюю; сварю, озброюю, підбурюю» | латинська |
con «з-» | латинська |
laedo «ушкоджую, псую; порушую; дратую, ображаю, засмучую; шкоджу» | латинська |
col- | латинська |
колизија | македонська |
kolizja | польська |
колли́зия | російська |
кòлūзија | сербохорватська |
kolízia | словацька |
kolizíja | словенська |
kolize | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України