COMPOSITION — ЕТИМОЛОГІЯ
компози́ція «структура художнього твору; музичний твір; складання музичних творів»
запозичення з західноєвропейських мов;
нім. Kompositión «композиція, музичний твір; склад», фр. composition «тс.; складання, створення» походять від лат. compositio «складання розміщення; створення; упорядкування», пов’язаного з compōno «складаю; створюю, упорядковую», утвореним за допомогою префікса com- «з-» від дієслова рōnо (*posino) «кладу, кидаю; розміщую», до якого зводиться також укр. по́за;
слово компози́тор запозичено з французької чи італійської мови;
фр. compositeur «композитор», іт. compositore «тс.» походять від лат. compositor «укладач, автор; організатор; редактор», пов’язаного з compōno, від якого виводиться й укр. компонува́ти;
р. болг. компози́ция, бр. кампазі́цыя, п. kompozycja, ч. kompozice, слц. kompozícia, вл. kompozicija, м. схв. компози́ција, слн. kompozícija;
Фонетичні та словотвірні варіанти
компози́тор
композиці́йний
компоне́нт
компони́ста
«композитор»
компоно́вка
«створювання, творчість»
компонувальний
компонува́ти
«створювати композицію картини, мелодію та ін.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| кампазі́цыя | білоруська |
| компози́ция | болгарська |
| kompozicija | верхньолужицька |
| compositore «тс.» | італійська |
| compositio «складання розміщення; створення; упорядкування» | латинська |
| compositor «укладач, автор; організатор; редактор» | латинська |
| компози́ција | македонська |
| Kompositión «композиція, музичний твір; склад» | німецька |
| kompozycja | польська |
| компози́ция | російська |
| компози́ција | сербохорватська |
| kompozícia | словацька |
| kompozícija | словенська |
| по́за | українська |
| компонува́ти | українська |
| composition «тс.; складання, створення» | французька |
| compositeur «композитор» | французька |
| kompozice | чеська |
| compōno «складаю; створюю, упорядковую» | ? |
| com- «з-» | ? |
| компози́тор | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України