COL — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичення з французької мови;

фр. décolleté «декольте» пов’язане з décolleter «декольтувати; (ст.) знімати з шиї хусточку», утвореним за допомогою заперечного префікса dé- від collet «комірець» – демінутивної форми від col «комір», пов’язаного з cou «шия», що продовжує лат. collum «тс.», споріднене з гот. hals, дангл. heals, нвн. Hals «тс.»;

іє. *q^uel«крутити, вертіти» (до семантики пор. р. верте́ть – во́рот, воротни́к);

р. декольте́, бр. дэкальтэ́, п. dekolt, ч. слц. слн. dekolté, болг. м. деколте́, схв. декòлтē;

запозичення з німецької мови;

н. Reißkohle «вугільний олівець, рашкуль» складається з основ дієслова reißen «креслити; рвати» та іменника Kohle «вугіль» (свн. kol, двн. kolo), спорідненого з снн. дфриз. kole, гол. kool, дангл. col, англ. coal, дісл. норв. шв. kol, дат. kul «тс.»;

р. ра́шкуль, болг. ра́шкул;