COCO — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. ko-ko-ko;

звуконаслідувальне утворення, паралельне до близьких форм інших мов: фр. coco, лат. coco coco «тс.»;

р. ко́ко, кококо́, п. koko-ko, ч. kokoko, болг. ко-ко-ко, схв. кò-ко-;

недосить аргументоване прийняття впливу фін. kukko «якийсь пиріг; півень» на російські діалектні форми (Kalima 122–123);

непереконлива думка про запозичення з романських мов;

очевидно, виникло спочатку як звуконаслідувальне слово на позначення яйця, яке зносить курка (пор. також іт. cocco «яйце»,фр. coco «тс.»);

псл. koko, слово дитячої мови з характерним для неї подвоєнням;

ρ. [κόко] «яйце», [κо́κа] «тс.; ласощі; іграшка; пшеничний хліб, пиріг», бр. [ко№ка] «яйце», п. koko «тс.», [koku] «картоплина», ч. koko «цукерки; [яйце]», нл. koko «яйце», болг. коко «тс.; горіх», м. коко «тс.; яблуко; цукерка»;

менш обґрунтоване виведення фр. cocon через англійське посередництво (англ. cocoon «кокон») з кит. kian-kien «тс.» (Holub–Lyer 247);

очевидно, за посередництвом російської або польської мови запозичене з французької;

фр. cocon «кокон» походить від пров. coucoun «кокон; шкаралупа яйця», що зводиться до слат. coco «шкаралупа яйця (‹яйце)», слова звуконаслідувального походження;

р. ко́ко́н, бр. ко́кан, п. ч. вл. kokon, слц. слн. kokón, болг. коко́н, м. кокона, схв. кòкōн;

очевидно, за посередництвом російської мови запозичено з німецької;

нім. Kókos(nuβ) «кокос(овий горіх)», Kókos(baum) «кокос(ове дерево)» етимологічно не зовсім ясне;

можливо, пов’язане з порт. côco (мн. cocos) «кокосова пальма; кокос, кокосовий горіх», що через лат. coccum «кісточка (плоду)» зводиться до гр. κόκκος «зерно; кісточка (плоду)»;

зіставляється також з ісп. coco (мн. cocos) «кокосова пальма; кокосовий горіх», яке, можливо, походить від coco «хо, страховище» у зв’язку з тим, що із шкаралупи кокосового горіха легко робляться страшні маски;

р. ко́ко́с «кокос», бр. како́с, п. kokos, ст. kokus, ч. слц. вл. kokos, болг. коко́сов «кокосовий», м. кокос, схв- кȍкос, слн. kókos;

фр. cocotte, спочатку «курочка, курка», (перен.) «кокотка» є звуконаслідувальним утворенням з дитячої мови того ж походження, що й coco «яйце», разом з яким пов’язується з кри ком курки;

запозичення з французької мови;

р. болг. коко́тка, бр. како́тка, п. слц. kokota, kokotka, ч. kokota, схв. кокòша, слн. kokóta;