COCHLEA — ЕТИМОЛОГІЯ
ку́ча «купа»
псл. *kuk-ja;
споріднене з лит. kaũkas «ґуля» виразка», kaũkos «залози», kaũkaras «пагорок, горбок», гот. hauhs «високий», двн. hōh «тс.», ісл. haugr «пагорок»;
іє. *keu-k- «кривити, згинати, надиматися»;
пов’язання з лат. cochlea «жмуток» (Štrekelj 29), як і виведення від псл. *kǫtja (Соболевский ЖМНП 1914, серпень, 364), сумнівне;
р. бр. ку́ча «купа», п. [kucza] «тс.», [kuczka] «купка; копа, копиця», ч. [kuča] «брила, груда; чуб», слн. [kȗča] «пучок, сніп», [kúčka] «чуприна; пасмо (волосся)»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
кучи́ни
«горбок землі, пагорок»
кучкува́ти
(у сполученні к. гречку «ставити гречку у снопи; скиртувати; в’язати снопи»)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ку́ча «купа» | білоруська |
hauhs «високий» | готська |
hōh «тс.» | давньоверхньонімецька |
*keu-k- «кривити, згинати, надиматися» | індоєвропейська |
haugr «пагорок» | ісландська |
cochlea «жмуток» | латинська |
kaũkas «ґуля» | литовська |
kucza «тс.» | польська |
*kuk-ja | праслов’янська |
*kǫtja | праслов’янська |
ку́ча «купа» | російська |
kȗča «пучок, сніп» | словенська |
kuczka «купка; копа, копиця» | українська |
kúčka «чуприна; пасмо (волосся)» | українська |
kuča «брила, груда; чуб» | чеська |
kaũkos «залози» | ? |
kaũkaras «пагорок, горбок» | ? |
хо́хля «черпак, ополоник»
запозичення з польської мови;
п. chochla «ополоник», пояснюється як запозичення з латинської мови;
лат. cochlear «ложка», пов’язане з cochlea «слимак із закрученою чашечкою» (за зовнішньою подібністю ложки до раковини слимака), що походить від гр. ϰοχλίᾱς «тс.»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ϰοχλίᾱς «тс.» | грецька |
cochlear «ложка» | латинська |
chochla «ополоник» | польська |
cochlea «слимак із закрученою чашечкою» (за зовнішньою подібністю ложки до раковини слимака) | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України