CO — ЕТИМОЛОГІЯ
що (займ., спол.)
псл. čьto;
утворилося поєднанням займенника *čь «що», збереженого в укр. [нич] «нічого», із займенником to, с. р. від *tъ, укр. той;
укр. що, як на це вказують дані українських і російських говірок, розвинулося з др. чьто;
сумнівне виведення укр. що (Соболевский Лекции 108, 202) від *čьso, *česo (род. в. одн. займенника *čьto), що лежить в основі п. со (‹ czso), ч. co (‹ čso), слц. [(сх.) со], нл. со, полаб. сü;
р. что (фонет. што), [штё, ште, шта, що, щё], бр. што, др. чьто «що» (займ., спол.), п. со, ст. czso (займ.), [со] (спол.), ч. со, ст. čso (займ.), слц. čо, [(сх.) со], вл. što «щo», нл. со, полаб. cü (‹ *čьso) (займ.), болг. що (фонет. што), м. што «тс.», схв. што̏ (займ., спол.), стсл. чьтî «що» (займ.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
шо
«що»
шо́кати
што
«тс.»
що́кати
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
што | білоруська |
що (фонет. што) | болгарська |
što «щo» | верхньолужицька |
чьто | давньоруська |
чьто «що» (займ., спол.) | давньоруська |
што «тс.» | македонська |
со | нижньолужицька |
со | нижньолужицька |
сü | полабська |
cü (‹ *čьso)(займ.) | полабська |
со (‹ czso) | польська |
со | польська |
čьto | праслов’янська |
від | російська |
что (фонет. што) | російська |
што̏ (займ., спол.) | сербохорватська |
(cх.) со | словацька |
čо | словацька |
чьтî «що» (займ.) | старослов’янська |
нич «нічого» | українська |
той | українська |
що | українська |
що | українська |
штё | українська |
ште | українська |
шта | українська |
що | українська |
щё | українська |
со (спол.) | українська |
со (сх.) | українська |
co (‹ čso) | чеська |
со | чеська |
*čь «що» | ? |
від | ? |
*česo (род. в. одн. займенника *čьto) | ? |
czso (займ.) | ? |
čso (займ.) | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України