CIRCUS — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
коркобе́ць «веселка, райдуга»
очевидно, видозмінене запозичення з молдавської мови;
молд. куркубе́ц, куркубе́л (рум. curcubéu, [curcubiţă]) «тс.» є, мабуть, складним словом, яке зводиться до лат. circus (нар.-лат. curcus) «круг» і bibo «п’ю», спорідненого з псл. piti, укр. пи́ти;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
circus «круг» (нар.-лат. curcus) | латинська |
bibo «п’ю» | латинська |
куркубе́ц | молдавська |
куркубе́л «тс.» (рум. curcubéu, [curcubiţă]) | молдавська |
curcus | народнолатинська |
piti | праслов’янська |
curcubéu | румунська |
curcubiţă | румунська |
пи́ти | українська |
че́рчик «вид гри в чурки»
очевидно, запозичення з румунської мови;
рум. cerc «коло» походить від лат. circus «коло; цирк»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
circus «коло; цирк» | латинська |
cerc «коло» | румунська |
ца́рок «загорода для свійських птахів або телят»
запозичення з румунської мови;
рум. ţarc «зимовий загін для ягнят; огорожа навколо стогу сіна» походить від лат. circus «коло»;
п. [carek] «місце для курей», ч. [cárek], слц. cárok «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
оцарок
«тс.»
царкува́ти
«обгороджувати»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
circus «коло» | латинська |
carek «місце для курей» | польська |
ţarc «зимовий загін для ягнят; огорожа навколо стогу сіна» | румунська |
cárok «тс.» | словацька |
cárek | чеська |
цирк «вид мистецтва, у якому поєднується акробатика, клоунада, виступи дресированих тварин тощо; у Давньому Римі -- місце для кінських перегонів, боїв гладіаторів та інших видовищ»
лат. circus «коло; цирк; іподром» (› н. Zirkus «цирк») виводять від гр. ϰίρϰος, ϰρίϰος «кільце, коло», яке походить з іє. *kri-k, що виникло внаслідок розширення іє. *ker- «вигинати, крутити», з яким пов’язується псл. *krivъ, укр. криви́й;
запозичене з латинської мови, можливо, через посередництво німецької;
р. болг. цирк, бр. цырк, п. cyrk, ч. слц. вл. слн. cirkus, м. циркус, схв. цѝркус;
Фонетичні та словотвірні варіанти
цирка́цтво
цирка́цький
цирка́ч
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
цырк | білоруська |
цирк | болгарська |
cirkus | верхньолужицька |
ϰίρϰος | грецька |
*kri-k | індоєвропейська |
*ker- «вигинати, крутити» | індоєвропейська |
circus «коло; цирк; іподром» (› н. Zirkus «цирк») | латинська |
циркус | македонська |
cyrk | польська |
*krivъ | праслов’янська |
цирк | російська |
цѝркус | сербохорватська |
cirkus | словацька |
cirkus | словенська |
криви́й | українська |
cirkus | чеська |
ϰρίϰος «кільце, коло» | ? |
ци́ркуль «інструмент для креслення кіл та вимірювання ліній»
запозичення з німецької мови;
н. Zirkel «циркуль; коло» походить від лат. circulus «(маленьке) коло», що є демінутивом від лат. circus «коло; цирк»;
р. ци́ркуль, бр. цы́ркуль, п. cyrkiel, слц. cirkel’, болг. ци́ркул, м. циркли, схв. цѝркле;
Фонетичні та словотвірні варіанти
циркель
ци́ркель
«тс.»
цирклюва́ти
«обмірювати циркулем; підрізувати, підстригати Нед; (перен.) засуджувати, ганити Г»
ци́ркул
«округа, волость»
циркуля́рка
«циркульна пила»
(тех.)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
цы́ркуль | білоруська |
ци́ркул | болгарська |
circulus «(маленьке) коло» | латинська |
circus «коло; цирк» | латинська |
циркли | македонська |
Zirkel «циркуль; коло» | німецька |
cyrkiel | польська |
ци́ркуль | російська |
цѝркле | сербохорватська |
cirkel' | словацька |
циркумфле́кс «протяглий наголос» (лінгв.)
запозичення з латинської мови;
лат. (accentus) circumflexus, (букв.) «обігнутий (наголос)», що є калькою гр. (προσωδία) περισπωμένη «тс.», походить від дієслова circumflecto «загинаю, повертаю», утвореного з компонентів circum «навколо», похідного від circus «коло», та flecto «гну, згинаю»;
р. циркумфле́кс, бр. цыркумфле́кс, п. cyrkumfleks, ч. слц. cirkumflex, м. циркумфлекс, схв. цѝркумфлекс;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
цыркумфле́кс | білоруська |
περισπωμένη «тс.» (προσωδία) | грецька |
циркумфлекс | македонська |
cyrkumfleks | польська |
циркумфле́кс | російська |
цѝркумфлекс | сербохорватська |
cirkumflex | словацька |
cirkumflex | чеська |
circumflecto «загинаю, повертаю» | ? |
circum «навколо» | ? |
circus «коло» | ? |
flecto «гну, згинаю» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України