CHINA — ЕТИМОЛОГІЯ
сині́я «жаровня»
очевидно, запозичення з румунської мови;
рум. siníe «мідний піднос; [жаровня]», як і болг. [сини́я] «піднос», м. синиja «жаровня», походить від тур. sini «піднос; порцеляна; китаєць» (пов’язане із c̦inі «полив’яна посудина; порцеляна»), утвореного від назви країни C̦in «Китай» (пор. фр. Chine, н. англ. China «тс.»);
Фонетичні та словотвірні варіанти
сині́йка
«металева основа воскотопки»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| China | англійська |
| сини́я «піднос» | болгарська |
| синиja «жаровня» | македонська |
| China | німецька |
| siníe «мідний піднос; [жаровня]» | румунська |
| sini «піднос; порцеляна; китаєць» (пов’язане із c̦inі «полив’яна посудина; порцеляна») | турецька |
| C̦in «Китай» (пор. фр. Chine, н. англ. China «тс.») | турецька |
| c̦inі | турецька |
| Chine | французька |
хі́на «алкалоїд кори хінного дерева; лікарський препарат»
запозичене з південноамериканської мови кечуа через іспанську та інші європейські мови;
ісп. quina, quina-quina «хіна» (іт. china, chinina, н. China) походить від кеч. quin-quina «кора хінного дерева»;
р. [хи́на], хини́н, бр. хі́на, п. china, chinina, ч. вл. chinin, слц. chinín, болг. хини́н, м. хинин, схв. ки̑на, слн. kinín;
Фонетичні та словотвірні варіанти
хи́на
хині́н
хині́на
хинове́ць
«хінне дерево, Chinchona officinalis L.»
(бот.)
хіні́н
хінове́ць
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| хі́на | білоруська |
| хини́н | болгарська |
| chinin | верхньолужицька |
| quina | іспанська |
| quin-quina «кора хінного дерева» | кечуа |
| хинин | македонська |
| china | польська |
| chinina | польська |
| хи́на | російська |
| на | сербохорватська |
| chinín | словацька |
| kinín | словенська |
| хини́н | українська |
| chinin | чеська |
| quina-quina «хіна» (іт. china, chinina, н. China) | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України