CHAOS — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
газ
запозичення з німецької, французької або голландської мови;
нім. гол. gas походять від фр. gaz, штучного новотвору бельгійського хіміка ван Гельмонта (1577–1644) на базі лат. chaos (‹гр. χάος) «хаос»;
р. бр. болг. м. газ, п. ч. слц. gaz, схв. заст. гȃз, слн. gás;
Фонетичні та словотвірні варіанти
газа́тор
газа́ція
газифіка́ція
газифікува́ти
газівни́к
газува́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| газ | білоруська |
| газ | болгарська |
| gas | голландська |
| chaos «хаос» (‹гр. χάος) | латинська |
| газ | македонська |
| gas | німецька |
| gaz | польська |
| газ | російська |
| гȃз | сербохорватська |
| gaz | словацька |
| gás | словенська |
| gaz | французька |
| gaz | чеська |
| гȃз | ? |
ха́о́с «у давньогрецькій міфології -- безмежний світовий простір, що являє собою суміш усіх стихій; перен. цілковите безладдя»
запозичення з грецької мови;
гр. χάος (‹ *χαƒος) «первісний безформний стан світу, безкінечний простір» пов’язане з χαίνω «розкриваюсь, розверзаюсь», з яким споріднені германо-балтійські назви піднебіння: двн. guomo (‹ іє. *g̑hō[u]-), лит. gomurỹs, лтс. gámurs, а також укр. зіва́ти, зія́ти, роззя́ва, ха́ва;
р. ха́о́с, бр. хао́с, п. ч. слц. вл. chaos, болг. ха́ос (міф.), м. ха́ос, хао́с «безладдя», схв. ха̏ос, ка̏ос, слн. káos;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| хао́с | білоруська |
| ха́ос (міф.) | болгарська |
| chaos | верхньолужицька |
| χάος «первісний безформний стан світу, безкінечний простір» (‹ *χαƒος) | грецька |
| guomo (‹ іє. *g̑hō[u]-) | давньоверхньонімецька |
| gámurs | латиська |
| gomurỹs | литовська |
| ха́ос | македонська |
| chaos | польська |
| ха́о́с | російська |
| ос | сербохорватська |
| chaos | словацька |
| káos | словенська |
| зіва́ти | українська |
| хао́с «безладдя» | українська |
| ос | українська |
| chaos | чеська |
| χαίνω «розкриваюсь, розверзаюсь» | ? |
| зія́ти | ? |
| роззя́ва | ? |
| ха́ва | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України